ЮНЕСКО за допомогою штучного інтелекту відновлюватиме історичні памʼятки у сирійському Алеппо

Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) має намір за допомогою штучного інтелекту відновити культурні та архітектурні пам'ятки у сирійському місті Алеппо, які були практично повністю знищені під час бойових дій.

Про це розповіла глава організації Одрі Азуле, повідомляє Бабель із посиланням на інтерв'ю ТАСС.

 Фото: aladdin hammami / Unsplash

За її словами, над реалізацією масштабного проекту вже працюють, і безпілотники організації ведуть зйомку об'єктів для подальшого моделювання. Азуле висловила надію, що роботи безпосередньо з відновлення пам'яток почнуться незабаром.

"Те, що відбувається у Сирії, — це трагедія. Трагедія перш за все для сирійців: я думаю про сотні тисяч жертв, про всіх тих, хто був вигнаний, хто сьогодні за межами країни і дуже хоче повернутися.

І, звичайно ж, це була трагедія для [об'єктів культурної та історичної] спадщини, на які часто відкрито і цілеспрямовано нападали. Сирійська спадщина — це, зрозуміло, спадщина сирійців, але це також і спадщина людства", — сказала Азуле.

Глава ЮНЕСКО відзначила, що у списку всесвітньої спадщини шість об'єктів з Сирії.

Прикладом успішного проекту з відновлення пам'яток вона назвала роботу з владою Іраку з "відновлення духу Мосула" — іракського міста, яке серйозно постраждало під час сутичок з терористами "Ісламської держави".

Читайте також:

ЮНЕСКО визнало твори Джорджа Орвелла світовим культурним надбанням

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.