У Великій Британії музиканти відтворили звуки закінчення Першої світової. АУДІО

Музичний дует Field Music з Великої Британії підготував перформанс, який відтворює у звуковому форматі останні моменти перед закінченням Першої світової війни, коли було оголошено про перемир'я.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на The Guardian.

  Фото: Imperial War Museum

Девід і Пітер Бревис взяли за основу документ "Кінець війни". Це знімок з Імперського військового музею, який відобразив точну хвилину припинення військових дій.

Цей проект брати приурочили до сторіччя з дня закінчення Першої світової війни, а в січні вони влаштують два перформанси в Лондоні і Манчестері, засновані на їхній інтерпретації.

Такі знімки робили для того, щоб визначити координати ворожої артилерії, та використовували як один з методів звукової розвідки.

Прямо за лінією фронту ставили шість мікрофонів, кожен з них підключався до тонкого дроту. Дріт починав рухатися, коли мікрофон вловлював звук, і кидав тінь на фотоплівку.

Таким чином вдавалося зробити "фотографію звуку". Завдяки сучасним технологіям слухачі перформансу зможуть відчути, як затихають вібрації від гармат.

Читайте також:

Перша світова. Чи всі уроки засвоєні?

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.