Знайдений у Західній Україні шолом часів Соломона продали на аукціоні в Англії

Бронзовий шолом, знайдений на території України торік, у вересні, пішов з молотка на лондонському аукціоні Timeline за 11,875 фунтів стерлінгів.

Про це на порталі prostir.museum повідомив відомий археолог Максим Левада, за ініціативи якого в Україну повернувся меч вікінга, що сьогодні виставлений в музеї у Винниках, передає Дивись.info.

Отже, вперше інформація про бронзовий шолом з’явилася на інтернет-аукціоні Violity. Людина під ніком Pislarij виставила артефакт на продаж, встановивши стартову ціну 10 тисяч гривень. Лот на аукціоні супроводжувався наступним описом: "Рідкісна знахідка – бронзовий шолом періоду пізньої бронзи. Знахідки поодинокі у всій Європі. При виявленні були поломки по низу тулії близько прижиттєвого ремонту (по фото чітко видно заклепки того періоду). Реставрувався професійним реставратором, поломки були закриті, для посилення тулії всередині вставлений сталевий обруч. У процесі транспортування, на жаль, виламали шматочок близько шишака (на фото видно). Шматочки додаються".

 Фото: Violity

Зі сайтуа Violity. Згодом уся інформація з Violity зникла, однак 4 вересня 2018 року з’явилося повідомлення, що лот "Карпатський шолом бронзового віку" був проданий за 11,875 фунтів стерлінгів. "При перепродажі було зазначено, що це власність однієї дами, яка мешкає в Кенті, а шолом походить з колекції її дідуся, що він придбав у Німеччині після Другої світової війни. Фото зі сайту аукціону Timeline. А ще там йшлося, що шолом має сліди древнього ремонту у вигляді двох прямокутних пластинок з бронзовими кріпленнями, та що продаж супроводжується аналітичним звітом за № 114371/570 доктора Браяна Гілмора з Дослідницької лабораторії археології та історії мистецтв Оксфордського університету", – написав Максим Левада.

Однак, якщо порівняти фото із сайту Violity та аукціону Timeline, стає цілком зрозуміло, що йдеться про один і той самий бронзовий шолом. Відтак, тепер стоїть питання, як повернути артефакт, якому близько трьох тисяч років, в Україну.

 Фото: Violity

Археолог, доктор історичних наук, професор, фахівець у галузі археології епохи бронзи Микола Бандрівський вважає, що шолом був знайдений в ареалі Голіградської культури, населення якої радянська археологія зараховувала до північно-фракійський племен.

"І власне, той шолом чим цікавий? По-перше, він має місця латок. Це свідчить про досить неспокійну, агресивну ситуацію у той час. Тобто його латали, він був вигідний. Він не належав представникові якоїсь еліти. Це рядові шоломи, але ми їх практично не маємо у своїх музеях. Кілька шоломів було знайдено, але вони зникли у приватних колекціях. А цей був незаконно вивезений за кордон і був виставлений, власне, на лондонському аукціоні.

Мені видається, що тут треба підключити юристів з міжнародного права, які розбираються у тонкощах міжнародних хартій, бо Україна підписала пам’яткоохоронні хартії зі збереження та повернення культурних цінностей. І ми би хотіли, щоби цей шолом, принаймні один був доступним для науковців, щоби можна було зробити металознавчий аналіз. Він би показав родовище, звідки брався метал для виготовлення шоломів", – пояснює професор Бандрівський.

Науковець наголошує, що якщо взяти світову історію, то йдеться про часи біблійних царів Соломона, Давида – це Х століття до народження Христа: "Не треба думати, що цивілізації були лише у Єгипті, Ассирії, Вавилонії, а в нас – лише якісь відсталі племена. Зовсім ні. Якщо взяти, скажімо, наступально-захисне озброєння, воно було на одному рівні з найбільшими передньоазійськими деспотіями того часу".

На жаль, на території України жодного шолому того періоду немає, однак їх можна побачити у європейських музеях.

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.