АНОНС: У Києві презентують видання про Карпатську Україну

Мова йде про працю «Закарпаття в боротьбі», одного з учасників Визвольних змагань 1917-1921 років підполковника Армії УНР Антіна Кущинського.

Про це повідомляє Книгарня "Є".

 

Серед низки цьогорічних ювілейних дат – події 80-літньої давності на Закарпатті є знаковими в українському державотворенні. З нагоди відзначення цієї річниці перевидано унікальну книгу спогадів підполковника Армії УНР Антіна Кущинського "Закарпаття в боротьбі".

Книга мала лише одне видання 1981 року в Буенос-Айресі накладом 750 примірників і залишалась одним з найрідкісніших видань про боротьбу закарпатців за незалежність України.

Спогади містять опис подій, що відбувались до Другої світової війни на Закарпатті та низку живих свідчень про діяльність та вчителювання Антіна Кущинського у селах Заріччя, Ясіня, Кваси та інші.

Під час боротьби   Карпатської Січі Кущинський був командиром Гуцульського кошу. В Рахові потрапив у полон, перебував у концентраційному таборі Варіо-Лопош в Угорщині разом із Василем Ґренджою-Донським, Іваном Климпушем та ін.

Подальша доля автора мала всесвітню географію від Німеччини, Парагваю до Чикаґо. Він став одним із визначних діячів української діаспори та залишив по собі чималий науково-історичний здобуток. Але серце своє та найтепліші спогади він залишив на Закарпатті.

У книзі Антін Кущинський рясно цитує патріотичні вірші знаних українських поетів Закарпаття – безпосередніх учасників згаданих подій.

Учасники:

Вахтанг Кіпіані, український журналіст, публіцист, історик. Головний редактор Інтернет-видання "Історична правда", однойменного тележурналу на каналі ZIK, викладач магістерської програми з журналістики Українського католицького університету у Львові та кафедри PR у Національному університеті "Києво-Могилянська академія", засновник Музею-архіву преси.

Станіслав Федорчук, український політолог, публіцист, книжковий оглядач, випускник історичного факультету Донецького університету ім. В.Стуса, автор книги "Демонтаж лицемірства", голова Правління громадської організації "Українська народна рада Донеччини та Луганщини". Нагороджений відомчою нагрудною відзнакою СБУ "Хрест доблесті" ІІ ступеня (2009), лауреат Премії ім. Якова Гальчевського у номінації "За публіцистичну діяльність" (2014).

Час: 19 квітня, п’ятниця, 18.30

Місце: Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3

Вхід вільний

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.