"Чорні археологи" розграбували ольвійське городище — пам'ятку національного значення

Пам’ятку археології національного значення — "Античне городище Скелька-1" довели до археологічної катастрофи, заявляють херсонські краєзнавці.

"Нині віддалене від населених пунктів урочище "Скелька" є об'єктом посиленого інтересу скарбошукачів. Значна частина території спотворена грабіжницькими розкопами і, фактично, втрачена для науки. Сучасний стан пам’ятки археології національного значення не можна оцінити інакше як археологічну катастрофу", — цитує "Фейсбук"-сторінку Херсонської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Укрінформ.

Як зазначається, до катастрофи призвело варварське нищення "чорними археологами" унікального об'єкту культурної спадщини.

 Усі фото:  Херсонська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

"Пам'яткоохоронні установи не володіють достатніми ресурсами та можливостями для організації захисту пам'ятки від остаточного знищення, а представники правоохоронних органів під різними приводами уникають зустрічі з "чорними археологами", — констатують в облорганізації НСКУ.

 

Нагадаємо, постановою Кабінету Міністрів України № 929 від 10.10.2012 р. пам’ятка "Античне городище Скелька 1" була включена до Переліку пам`яток культурної спадщини національного значення Херсонської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Свого часу це античне городище входило до оборонної системи Ольвійської держави. Пам'ятка є багатошаровою, наявні археологічні знахідки дозволяють простежити тут життя населення від другої половини VI cт. до н. е. до III ст. н. е.

Отримана в результаті дослідження пам'ятки археологічна інформація стала вагомим внеском у джерельну базу вивчення античної історії території сучасної України.

 

Колекції знахідок зберігаються в Інституті археології НАН України, Миколаївському та Херсонському обласних краєзнавчих музеях.

Городище в 1895 році відкрив Віктор Гошкевич, який у 1909 році провів тут перші дослідження.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.