У Відні осквернили меморіал воїнам Червоної армії. ФОТО

У Відні невідомі вандали облили у четвер фарбою пам’ятник солдатам Червоної армії, загиблим під час звільнення Австрії від нацизму.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Австрії.

Наразі п’єдестал монумента у кількох місцях облитий чорною фарбою. Також дещо постраждали розташовані поруч вінки з квітами, які було покладено днями, у тому числі Посольством України в Австрії.

 

У поліції Відня кореспондентові агентства повідомили, що у зв’язку з інцидентом зареєстровано провадження за підозрою у заданні шкоди майну. "Триває розслідування по відношенню до невідомих наразі злочинців", - повідомили в поліції.

 

Найвідоміший в Австрії пам’ятник Героям Червоної армії (Das Heldendenkmal der Roten Armee), розташований на площі Шварценберг в центральній частині Відня, вже неодноразово зазнавав нападів з боку вандалів.

З метою попередження цих нападів та ретельного розслідування потенційних актів вандалізму на початку квітня цього року поліція Відня повідомила про встановлення на площі двох камер відеоспостереження. З наближенням 9 травня столичні правоохоронці також планують посилити охорону монументу.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.