Спецпроект

Австрієць заповів €2 мільйони селу, де його сім’ю врятували від нацистів

Австрієць Ерік Швам заповів 2 мільйони євро селу Ле Шамбон-сюр-Ліньйон у Франції, на території якого під час Другої світової війни його разом із родиною заховали та врятували від нацистів і місцевих колаборантів

Як передає Укрінформ, про це повідомляє ВВС.

Цей чоловік помер минулого місяця у віці 90 років.

Він прибув до села Ле Шамбон-сюр-Ліньйон у 1943 році з батьками та бабусею, де їх сховали від нацистів.

Глава села сказав, що Швам залишив "велику суму", не назвавши її, проте його попередник на посаді розповів, що йдеться саме про 2 мільйони євро.

Працівник департаменту з питань культури та комунікацій Ле-Шамбон-сюр-Ліньйона Деніз Валлат сказала, що близько трьох тижнів тому з керівництвом села зв'язався нотаріус для обговорення передачі грошей.

"Він (Ерік Швам – ред.) був дуже розсудливим і не хотів, щоб про його вчинок розголошували", — зазначила Валлат.

Кошти, які пожертвував австрієць, використають на фінансування освіти та молодіжних проєктів.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.