Спецпроект

Австрієць заповів €2 мільйони селу, де його сім’ю врятували від нацистів

Австрієць Ерік Швам заповів 2 мільйони євро селу Ле Шамбон-сюр-Ліньйон у Франції, на території якого під час Другої світової війни його разом із родиною заховали та врятували від нацистів і місцевих колаборантів

Як передає Укрінформ, про це повідомляє ВВС.

Цей чоловік помер минулого місяця у віці 90 років.

Він прибув до села Ле Шамбон-сюр-Ліньйон у 1943 році з батьками та бабусею, де їх сховали від нацистів.

Глава села сказав, що Швам залишив "велику суму", не назвавши її, проте його попередник на посаді розповів, що йдеться саме про 2 мільйони євро.

Працівник департаменту з питань культури та комунікацій Ле-Шамбон-сюр-Ліньйона Деніз Валлат сказала, що близько трьох тижнів тому з керівництвом села зв'язався нотаріус для обговорення передачі грошей.

"Він (Ерік Швам – ред.) був дуже розсудливим і не хотів, щоб про його вчинок розголошували", — зазначила Валлат.

Кошти, які пожертвував австрієць, використають на фінансування освіти та молодіжних проєктів.

 

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.