Спецпроект

Австрієць заповів €2 мільйони селу, де його сім’ю врятували від нацистів

Австрієць Ерік Швам заповів 2 мільйони євро селу Ле Шамбон-сюр-Ліньйон у Франції, на території якого під час Другої світової війни його разом із родиною заховали та врятували від нацистів і місцевих колаборантів

Як передає Укрінформ, про це повідомляє ВВС.

Цей чоловік помер минулого місяця у віці 90 років.

Він прибув до села Ле Шамбон-сюр-Ліньйон у 1943 році з батьками та бабусею, де їх сховали від нацистів.

Глава села сказав, що Швам залишив "велику суму", не назвавши її, проте його попередник на посаді розповів, що йдеться саме про 2 мільйони євро.

Працівник департаменту з питань культури та комунікацій Ле-Шамбон-сюр-Ліньйона Деніз Валлат сказала, що близько трьох тижнів тому з керівництвом села зв'язався нотаріус для обговорення передачі грошей.

"Він (Ерік Швам – ред.) був дуже розсудливим і не хотів, щоб про його вчинок розголошували", — зазначила Валлат.

Кошти, які пожертвував австрієць, використають на фінансування освіти та молодіжних проєктів.

 

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".