Українці Австрії вшанували пам'ять борців за незалежність України

Українці, які живуть в Австрії, здійснили вшанувальну поїздку місцями поховання борців за українську незалежність у федеральній землі Нижня Австрія.

Про це повідомляється на сторінці у Фейсбуці Українського пластового осередку в Австрії.

 

Зазначається, що поїздка відбувалася з нагоди свята Покрови Пресвятої Богородиці, свята захисника і захисниці України, створення Української повстанської армії та напередодні річниці Листопадового чину.

Зокрема, було вшановано пам'ять українців, померлих у таборі біженців у Астені, та відвідано могилу бійця Українського повстанської армії, лицаря Золотого хреста бойової заслуги 1-го класу Павла Ющенка (псевдо "Моряк").

Також українці завітали до родинної усипальниці Андрія Розумовського, сина останнього гетьмана України Кирила Розумовського, у Швертберзі.

Крім того, учасники поїздки, молитовний супровід під час якої забезпечував отець Роман Птасюк, вшанували пам'ять жертв табору військовополонених Першої світової війни у Фрайштадті, де поховані й українські солдати царського війська.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.