Столичну вулицю назвали ім’ям Джона Маккейна

Київська міська рада підтримала перейменування вулиці Івана Кудрі на Джона Маккейна.

Відповідне рішення столичні депутати ухвалили на засіданні у четвер, повідомляє Українська Правда.

 

Проект був внесений до порядку денного як невідкладний і отримав 71 голос "за", 4 "проти", 1 депутат утримався.

Перед тим, за поданням міського голови Віталія Кличка, вулицю планували назвати ім’ям ідеолога українських націоналістів Дмитра Донцова.

Однак пізніше Київраді запропонували дати вулиці ім’я покійного американського сенатора Маккейна.

Нагадуємо, що Іван Кудря – радянський розвідник, представник НКВД у Києві. Американський сенатор Джон Маккейн був критиком російського президента Володимира Путіна і прихильником надання Україні летальної зброї для оборони від агресії Кремля.

Сенатор жорстко критикував президента США Дональда Трампа – він називав його "імпульсивним" і "дезінформованим" та критикував через політику глави Білого дому щодо РФ, Сирії та Китаю.

У 2017 році в Маккейна діагностували рак. Він помер 25 серпня, на 82 року життя. Президент Петро Порошенко на прощанні з Маккейном назвав його героєм України. Пізніше президент запропонував Київраді перейменувати вулицю Кудрі на честь Маккейна. Його родина виступила за перейменування.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".