За чотири роки декомунізації в Україні перейменували 52 тисячі топонімів

Підсумки декомунізації: перейменовано 52 тисячі топонімів, 987 населених пунктів і демонтовано понад 2,5 тисячі пам'ятників радянським вождям.

Про це сказав голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович на прес-брифінгу, повідомляє Укрінформ.

"В результаті декомунізації зроблено багато: 52 тисячі топонімів (змінено - ред.), переіменовано 987 населених пунктів. Понад 2,5 тисячі пам’ятників вождям комуністичного тоталітарного режиму демонтовано, з них більшість - пам’ятники Леніну", - зазначив В’ятрович.

 Володимир В'ятрович

За його словами, декомунізація не обмежилася чотирма законами, ухваленими 4 роки тому. Були також прийняті закони щодо реабілітації жертв політичних репресій та закон про ветеранів війни, завдяки чому бійці УПА отримали статус учасників бойових дій.

"Логічним продовженням декомунізації має бути деколонізація", - вважає В’ятрович.

У цьому контексті, зауважив він, ми "чітко говоримо про країну-агресора - Росію, яка використовує своє імперське минуле для того, аби відновити свій вплив на Україну".

 Учасники брифінгу: директор Архіву СБУ Андрій Когут, Голова УІНП Володимир В'ятрович, народний депутат Ганна Гопко і в. о. директора Центру досліджень визвольного руху Анна Олійник

Нагадаємо, Верховна Рада України 9 квітня 2015 року ухвалила закони "Про доступ до архівів респресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті" та "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років".

21 травня вони набули чинності, в результаті чого розпочалася масштабна декомунізація.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".