Сейм Латвії визнав депортацію кримських татар геноцидом

Сейм Латвії ухвалив заяву з нагоди 75-річчя депортації кримських татар, у якій ідеться, що радянська влада здійснила геноцид стосовно кримськотатарського народу.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на прес-службу парламенту Латвії.

Автор картини: Рустем Емiнов
Автор картини: Рустем Емiнов

В ухваленому документі зазначається, що цілий ряд історичних джерел вказують на цілеспрямований  геноцид радянської влади проти багатьох народів і етнічних груп, що жили в Радянському Союзі.

В тому числі – і проти кримських татар, щоб знищити їхню культуру, соціальний спадок, історичну приналежність народу до території Кримського півострова, та щоб вижити їх з батьківщини.

Сейм у заяві також нагадує, що Росія п'ять років тому незаконно анексувала Крим. Латвійські парламентарі засуджують  тривалу політику утисків та насильства з боку Росії щодо кримських татар.

"Ті кримські татари, хто відмовляється прийняти російське громадянство і не визнають незаконну анексію Криму, стикаються з дискримінацією. Їм заборонено допуск до освіти, медичних послуг, заборонено використовувати рідну мову, підтримувати традиції і культуру.

Немислимо, що кримські татари вже вдруге за 75 років насильно пригнічуються і переслідуються. Історія може повторитися", - сказав голова комісії Сейму з зовнішніх справ Ріхардс Колс.

Заява закликає міжнародне співтовариство та інституції відзначити депортацію кримських татар 75 років тому і стежити за сьогоднішніми подіями в Криму.

Читайте також:

У Криму розстрощили грантіні плити пам’ятника із іменами загиблих кримських татар. ФОТО

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.