АНОНС: Семінар "Археологія на окупованих територіях та в зонах збройних конфліктів" у Києві

Спілка археологів України та Інститут археології НАН України 16 травня запрошують на відкритий семінар "Археологія на окупованих територіях та в зонах збройних конфліктів".

Протягом останніх десятиліть культурна спадщина неодноразово опинялася в заручниках збройних конфліктів. Масштабних руйнувань зазнавали пам’ятки археології, архітектури, монументального мистецтва, а також музеї у зонах бойових дій.

У 2014 році з цим зіткнулася і Україна: значна кількість пам’яток та музеїв опинилася в зоні АТО та на тимчасово окупованих територіях, частина з них постраждала внаслідок бойових дій.

Що відбувається з культурною, зокрема, археологічною спадщиною України в зоні бойових дій та на окупованих територіях сьогодні? Чи використовує Україна міжнародні механізми правового захисту культурної спадщини?

Ці та інші питання висвітлюватимуть у свої доповідях ключові промовці семінару:

Ельміра Аблялімова (Екс-генеральний директор Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника, координатор проектів Кримського інституту стратегічних досліджень) – «Порушення міжнародного гуманітарного права щодо захисту культурної спадщини на території тимчасово окупованого Криму: пошук міжнародно-правових шляхів»;

Сергій Теліженко (кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАНУ), –«Ситуація з археологічною спадщиною в зоні проведення військових дій (Луганська область)»;

Сем Харді (PhD в галузі культурної спадщини, Norwegian Institute in Rome) –
«На лінії вогню: культурна спадщина в гибрідній війні – окупація, руйнація, торгівля, шпигунство та пропаганда»;

В’ячеслав Баранов (науковий співробітник Інституту археології НАНУ) – «Кримська археологія в умовах окупації»;

Олександр Малишев (кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави й права імені В. М. Корецького НАНУ) – «Міжнародне право і «закривавлені старожитності»: новітні виклики та перспективи»;

Модерує Яків Гершкович (доктор історичних наук, Голова ВГО Спілка археологів України, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України).

16 травня, четвер, 14.00

Місце: Археологічний музей Інституту археології НАН України (Київ, вул. Богдана Хмельницького, 15).

Організатори: Спілка археологів України. Інститут археології НАН України та Археологічний музей ІА НАН України, інформаційний партнер - Archaeology & Art ICOM Ukraine.

Акредитація ЗМІ: ukrspadshina@ukr.net

Телефон: 0442356286 (Археологічний музей ІА НАН України).

Вхід вільний.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.