У Львові хочуть відкрити сучасний археологічний музей

Протягом п’яти років у Львівській області планують покращувати музейну сферу. Зокрема, у Львові планують створити сучасний археологічний музей.

Як передає Amazing Ukraine, про це повідомляє пресслужба Львівської облради.

 

В Історико-краєзнавчому музеї у Винниках стартувала одинадцята міжнародна наукова конференція "СВІТ ЗБРОЇ: мисливські й воїнські звичаї та засоби в археологічному та етнологічному контексті". Захід об'єднав українських та польських науковців.

Голова депутатської комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської облради Святослав Шеремета зазначив, що на Львівщині планують покращувати музейну сферу.

"Насамперед варто відзначити самовіддану роботу колективу, який створив і розвиває сучасний музей. Фонди музею складають понад 80 тис. експонатів основного фонду і 35 тис. допоміжного. Тут багато археологічних експонатів, щорічно відбуваються експедиції, досліджуються нові місця Ми, депутати обласної ради визначили для себе пріоритет у тому, щоб за 5 років роботи покращити музейну сферу нашого краю", – зазначив Святослав Шеремета.

Депутати також розповіли, що планують відкрити у Львові сучасний археологічний музей.

"Відкривати таємниці нашої землі для світу – це надзвичайно важливо. Українська земля має дуже давню історію, яку ми не вивчали. Тому тепер хочеться знати все більше. На Львівщині має постати сучасний музей археології, треба знайти спосіб і зробити все, щоб такий центр нашої історії й культури швидше створити", – повідомив голова комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку ЛОР Володимир Квурт.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.