У Львові хочуть відкрити сучасний археологічний музей

Протягом п’яти років у Львівській області планують покращувати музейну сферу. Зокрема, у Львові планують створити сучасний археологічний музей.

Як передає Amazing Ukraine, про це повідомляє пресслужба Львівської облради.

 

В Історико-краєзнавчому музеї у Винниках стартувала одинадцята міжнародна наукова конференція "СВІТ ЗБРОЇ: мисливські й воїнські звичаї та засоби в археологічному та етнологічному контексті". Захід об'єднав українських та польських науковців.

Голова депутатської комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської облради Святослав Шеремета зазначив, що на Львівщині планують покращувати музейну сферу.

"Насамперед варто відзначити самовіддану роботу колективу, який створив і розвиває сучасний музей. Фонди музею складають понад 80 тис. експонатів основного фонду і 35 тис. допоміжного. Тут багато археологічних експонатів, щорічно відбуваються експедиції, досліджуються нові місця Ми, депутати обласної ради визначили для себе пріоритет у тому, щоб за 5 років роботи покращити музейну сферу нашого краю", – зазначив Святослав Шеремета.

Депутати також розповіли, що планують відкрити у Львові сучасний археологічний музей.

"Відкривати таємниці нашої землі для світу – це надзвичайно важливо. Українська земля має дуже давню історію, яку ми не вивчали. Тому тепер хочеться знати все більше. На Львівщині має постати сучасний музей археології, треба знайти спосіб і зробити все, щоб такий центр нашої історії й культури швидше створити", – повідомив голова комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку ЛОР Володимир Квурт.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".