АНОНС: 75 роковини Сюргюн - геноциду кримськотатарського народу

18 травня в Києві проведуть низку меморіальних заходів, присвячених пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу - 75-х роковин депортації.

О 14.00 на базі Національного комплексу "Експоцентр України" (ВДНГ) відбудеться відкриття мистецького проекту "Вкрадений Крим. Історія депортації".

Ідея проекту: масштабувати знання про геноцид кримців, перетворивши їх у ескізи та форми мистецтва.

Мета проекту: показати емоції та суть трагічних подій, які повторюються зі століття у століття; нагадати, що непокаране і не засуджене зло зростає та нападає знову.

Серія арт-інсталяцій експонуватиметься щодня з 11.00 до 22.00 до 27 травня.

О 15.00 відкриється вечір-реквієм за участі державних посадових осіб, дипломатів, політиків.

Вхід на обидва заходи здійснюватиметься за списками. Для участі в офіційних заходах необхідно заповнити форму для реєстрацї та включення в список.

Прохання прибути на місце проведення заходів (проспект А. Глушкова, 1, Перший павільйон) заздалегідь та мати при собі паспорт або інший документ, що посвідчує особу.  Із 17.00 - вхід вільний.

 

О 16.30 з площі перед головним входом до НК "Експоцентр України" (ВДНГ) до майдану Незалежності стартує автопробіг Автомобільний марш.

О 18.00 на майдані Незалежності відбуватиметься жалобний мітинг пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

О 22.00 на базі Національного комплексу "Експоцентр України" демонструватиметься тематична відеопроекція 3D-mapping.

Акредитація ЗМІ проводиться до 18.00 17 травня за електронною адресою: accreditation@mip.gov.ua та за телефоном (044) 200 41 23.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.