Меджліс: Депортацію кримських татар треба визнати геноцидом у судовому порядку

Необхідно організувати відкриту громадську дискусію на тему - що необхідно зробити, щоб судові органи визнали депортацію кримськотатарського народу актом геноциду.

Про це в ході Круглого столу "75-річчя депортації кримськотатарського народу: наслідки і перспектива визнання актом геноциду судовими органами України" 16 тавня в Укрінформі сказав голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

"Напередодні 75-річчя депортації кримськотатарського народу ми хочемо організувати відкриту дискусію для того, щоб подумати, як необхідно діяти і що зробити всім разом - політикам, громадським діячам, юристам і історикам - для того, щоб депортація кримськотатарського народу 1944 року була визнана геноцидом саме судовими органами", - сказав Барієв.

 

За його словами, цього року Латвія вже створила прецедент, ухваливши рішення про визнання депортації кримських татар геноцидом.

"Перша іноземна держава Латвія вже визнала депортацію кримськотатарського народу геноцидом. 9 травня сейм Латвії ухвалив таке рішення", - повідомив член Меджлісу.

За його словами, правозахисники і громадські активісти продовжать роботу в даному напрямку з такими країнами, як Литва, Естонія, Польща і Німеччина.

"У ці дні лідер кримськотатарського народу перебуває в Канаді, і є надія, що там теж депортація кримських татар буде визнана геноцидом", - зазначив Барієв.

Водночас, він вважає, що "найважливішим фактором для того, щоб депортація була визнана геноцидом в усьому світі, є рішення про це в представницькому і законодавчому органі України - Верховній Раді України".

"Дане рішення було ухвалене 12 листопада 2015 року... Тепер наше завдання - втілити в життя це рішення в судовому порядку", - резюмував член Меджлісу.

Як повідомлялося, Сейм Латвії ухвалив заяву  з нагоди 75-річчя депортації кримських татар, у якій ідеться, що радянська влада здійснила геноцид стосовно кримськотатарського народу. 

Нагадаємо, 18 травня 1944 року почалася насильницька депортація з Криму в республіки Середньої Азії та на Урал кримських татар та інших місцевих народів. Загалом було депортовано понад 180 тисяч осіб.

День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу в Україні відзначається щороку 18 травня.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.