АНОНС: У Харкові презентують книгу "Улицы старого Харькова"

У п'ятницю, 3 травня, в Харкові відбудеться презентація нової книги дослідника Слобожанщини, директора Харківського приватного музею міської садиби Андрія Парамонова.

За останні роки було видано кілька довідників по вулицях міста Харкова, проте вони все ж не дають цілісної картини розвитку міста, його забудови і заселення. Такого роду довідники важливі, але навряд чи є популярною літературою.

Книги про вулиці Харкова частково замінили інтернет-ресурси. Однак творці цих ресурсів часто публікують матеріали з історії вулиць без будь-якої критики і зауважень, тим часом багато публікацій початку 1990-х років також застаріли.

 



Настав час поглянути на історію вулиць Харкова трохи інакше, ніж пропонували попередні автори. У цьому сенсі книга авторства Андрія Парамонова, що вийшла у видавництві "Фоліо", представляє нові, часом зовсім інші, раніше невідомі історичні факти з історії міста.

Припущення і гіпотези, які мають вагомі підстави, могли б дати поштовх до нових дискусій і обговорень, чого так не вистачає сьогодні Харкову.

Книга багато ілюстрована, має посилання на архівні джерела, іменний і топографічний покажчики, а також список перейменувань 2015 року.

3 травня, п’ятниця, 18.00

Місце: прес-центр KHARKIV Today (Харків, вул. Мироносицька, 8).

Організатор: KHARKIV Today.

Вхід вільний.

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".