АНОНС: У Харкові презентують книгу "Улицы старого Харькова"

У п'ятницю, 3 травня, в Харкові відбудеться презентація нової книги дослідника Слобожанщини, директора Харківського приватного музею міської садиби Андрія Парамонова.

За останні роки було видано кілька довідників по вулицях міста Харкова, проте вони все ж не дають цілісної картини розвитку міста, його забудови і заселення. Такого роду довідники важливі, але навряд чи є популярною літературою.

Книги про вулиці Харкова частково замінили інтернет-ресурси. Однак творці цих ресурсів часто публікують матеріали з історії вулиць без будь-якої критики і зауважень, тим часом багато публікацій початку 1990-х років також застаріли.

 



Настав час поглянути на історію вулиць Харкова трохи інакше, ніж пропонували попередні автори. У цьому сенсі книга авторства Андрія Парамонова, що вийшла у видавництві "Фоліо", представляє нові, часом зовсім інші, раніше невідомі історичні факти з історії міста.

Припущення і гіпотези, які мають вагомі підстави, могли б дати поштовх до нових дискусій і обговорень, чого так не вистачає сьогодні Харкову.

Книга багато ілюстрована, має посилання на архівні джерела, іменний і топографічний покажчики, а також список перейменувань 2015 року.

3 травня, п’ятниця, 18.00

Місце: прес-центр KHARKIV Today (Харків, вул. Мироносицька, 8).

Організатор: KHARKIV Today.

Вхід вільний.

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.