АНОНС: У Харкові презентують книгу "Улицы старого Харькова"

У п'ятницю, 3 травня, в Харкові відбудеться презентація нової книги дослідника Слобожанщини, директора Харківського приватного музею міської садиби Андрія Парамонова.

За останні роки було видано кілька довідників по вулицях міста Харкова, проте вони все ж не дають цілісної картини розвитку міста, його забудови і заселення. Такого роду довідники важливі, але навряд чи є популярною літературою.

Книги про вулиці Харкова частково замінили інтернет-ресурси. Однак творці цих ресурсів часто публікують матеріали з історії вулиць без будь-якої критики і зауважень, тим часом багато публікацій початку 1990-х років також застаріли.

 



Настав час поглянути на історію вулиць Харкова трохи інакше, ніж пропонували попередні автори. У цьому сенсі книга авторства Андрія Парамонова, що вийшла у видавництві "Фоліо", представляє нові, часом зовсім інші, раніше невідомі історичні факти з історії міста.

Припущення і гіпотези, які мають вагомі підстави, могли б дати поштовх до нових дискусій і обговорень, чого так не вистачає сьогодні Харкову.

Книга багато ілюстрована, має посилання на архівні джерела, іменний і топографічний покажчики, а також список перейменувань 2015 року.

3 травня, п’ятниця, 18.00

Місце: прес-центр KHARKIV Today (Харків, вул. Мироносицька, 8).

Організатор: KHARKIV Today.

Вхід вільний.

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.