«Головному Отаману Армії УНР – Слава!» До 140-річчя Симона Петлюри УІНП презентував відеоролик

22 травня 2019 року виповнюється 140 років від дня народження державного та громадсько-політичного діяча, Голови Директорії, Головного Отамана Військ і Флоту Української Народної Республіки Симона Петлюри.

До цієї дати Український інститут національної пам’яті спільно з продакшн «Bober studio» презентували соціальний відеоролик.

Картина, виконана українським художником Артуром Орленовим
Картина, виконана українським художником Артуром Орленовим

У відео Симон Петлюра постає як творець українського війська. І бійці сучасних Збройних сил України, які нині продовжують цю боротьбу, віддають йому військову шану.

«Петлюра – сильний лідер у важкі часи. Він очолив українську революцію 1917-1921 років у критичний момент. Він не уникав складних рішень, робив помилки, але продовжував боротьбу. Петлюра не зламався навіть після поразки революції.

Тому для ворогів України став уособленням того незламного українського духу, з яким вони вже стикалися в попередні епохи. Тому ціле покоління борців за незалежність вони нарекли петлюрівцями, які стали наступниками ненависних Москві мазепинців, та попередниками бандерівців, яких досі бояться в Кремлі», - вважає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

У ролику знялися реальні ветерани сучасної російсько-української війни та бійці добровольчих батальйонів, а також Герой України, генерал-майор ЗСУ, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна Ігор Гордійчук та курсанти Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут.

«Симон Петлюра – унікальна постать в нашій історії. Це один з тих політичних і військових діячів, які розуміли, що без сильної армії неможливо зберегти державність, і доклав усіх зусиль для її створення.

Він був творцем українського війська, він був його частиною і його душею. І сучасні Збройні Сили України продовжують традиції армії УНР, воюючи з тим же самим ворогом. Саме це ми хотіли підкреслити в нашому ролику», - зазначає режисерка кліпу Діана Горда.

Завантажити ролик у високій якості можна тут.

Довідково:

Симон Петлюра став першим військовим міністром в Генеральному Секретаріаті, утвореному Центральною Радою 28 червня 1917 року. Як голова Українського генерального військового комітету Симон Петлюра зайнявся налагодженням армії, спрямувавши головні сили на українізацію військових частин.

Після відставки 18 грудня 1917 року на знак протесту проти рішення Центральної ради піти на укладання Берестейського миру, Петлюра організував Гайдамацький Кіш Слобідської України.

У січні–лютому 1918 року вони разом із Січовими стрільцями відіграли вирішальну роль у боях за Київ і придушенні більшовицького заколоту на заводі «Арсенал».

У грудні 1918-го очолив антигетьманське повстання Директорії. 22 січня 1919 року відбулося урочисте проголошення універсалу Директорії УНР про об’єднання УНР і ЗУНР в єдину державу, однак під натиском більшовицьких частин на початку лютого 1919 року урядові установи УНР та військо змушені були залишити Київ. У травні Симон Петлюра очолив Директорію, продовжуючи збройну боротьбу Армії УНР проти червоної та білої Росії.

Наприкінці січня 1921 року Петлюра ініціював нараду старших начальників Армії УНР у Тарнові (Польща), де створили Партизансько-повстанський штаб під керівництвом відомого повстанського отамана Юрія Тютюнника для підготовки загального антибільшовицького повстання в Україні.

17 жовтня головний отаман видав наказ, за яким Юрій Тютюнник із штабом і відділами мав почати похід на Україну. В жовтні-листопаді Українська повстанча армія Юрія Тютюнника у складі трьох груп вирушила у Другий зимовий похід, який став завершальною сторінкою Української революції, засвідчивши готовність українців за будь-яку ціну здобувати державність.

Детальнішу інформацію про життя і діяльність симона Петлюри та про його роль в українській історії можна знайти тут.

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.