Архів вищих органів влади підготував інтернет-виставку присвячену 140-річчю Симона Петлюри

До 140-річчя від дня народження Симона Петлюри "Головне завдання наше —зберегти незломність національно-державної волі”, таку назву має інтернет-виставка, котру підготували працівники Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України.

Про це йдеться у повідомленні на сайті архіву.

 

«Вірність ідеї, воля, непохитність на шляху боротьби за українську державність – риси справжнього Лицаря нескореної України, Голови Директорії УНР, Головного Отамана військ УНР С. Петлюри.

Перечитування й осмислення документів С. Петлюри дають відповіді на багато питань, зокрема: хто насправді є Симон Петлюра, як берегти державність, куди направляти її вектор, як шанувати і берегти армію, що таке віра для українців, для чого просвітницька діяльність?

Серед великої кількості архівних документів, більшість з яких за радянських часів були закриті від людей, рефреном для цієї виставки було обрано Звернення Голови Директорії і Головного Отамана військ Української Народної Республіки до Ради Республіки. Дороговкази Симона Петлюри не втрачають своєї актуальності» - йдеться у повідомленні архівістів.

Серед опублікованих матеріалів також є кілька світлин. Особливо цікавою є – «Єврейська делегація з Торою вітає Головного Отамана військ УНР С. Петлюру після його повернення з Галичини з Українською Галицькою армією. Фотокартка. Липень 1919 р.»

Із всією колекцією можна ознайомитись за посиланням.

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.