Архів вищих органів влади підготував інтернет-виставку присвячену 140-річчю Симона Петлюри

До 140-річчя від дня народження Симона Петлюри "Головне завдання наше —зберегти незломність національно-державної волі”, таку назву має інтернет-виставка, котру підготували працівники Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України.

Про це йдеться у повідомленні на сайті архіву.

 

«Вірність ідеї, воля, непохитність на шляху боротьби за українську державність – риси справжнього Лицаря нескореної України, Голови Директорії УНР, Головного Отамана військ УНР С. Петлюри.

Перечитування й осмислення документів С. Петлюри дають відповіді на багато питань, зокрема: хто насправді є Симон Петлюра, як берегти державність, куди направляти її вектор, як шанувати і берегти армію, що таке віра для українців, для чого просвітницька діяльність?

Серед великої кількості архівних документів, більшість з яких за радянських часів були закриті від людей, рефреном для цієї виставки було обрано Звернення Голови Директорії і Головного Отамана військ Української Народної Республіки до Ради Республіки. Дороговкази Симона Петлюри не втрачають своєї актуальності» - йдеться у повідомленні архівістів.

Серед опублікованих матеріалів також є кілька світлин. Особливо цікавою є – «Єврейська делегація з Торою вітає Головного Отамана військ УНР С. Петлюру після його повернення з Галичини з Українською Галицькою армією. Фотокартка. Липень 1919 р.»

Із всією колекцією можна ознайомитись за посиланням.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.