Архів вищих органів влади підготував інтернет-виставку присвячену 140-річчю Симона Петлюри

До 140-річчя від дня народження Симона Петлюри "Головне завдання наше —зберегти незломність національно-державної волі”, таку назву має інтернет-виставка, котру підготували працівники Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України.

Про це йдеться у повідомленні на сайті архіву.

 

«Вірність ідеї, воля, непохитність на шляху боротьби за українську державність – риси справжнього Лицаря нескореної України, Голови Директорії УНР, Головного Отамана військ УНР С. Петлюри.

Перечитування й осмислення документів С. Петлюри дають відповіді на багато питань, зокрема: хто насправді є Симон Петлюра, як берегти державність, куди направляти її вектор, як шанувати і берегти армію, що таке віра для українців, для чого просвітницька діяльність?

Серед великої кількості архівних документів, більшість з яких за радянських часів були закриті від людей, рефреном для цієї виставки було обрано Звернення Голови Директорії і Головного Отамана військ Української Народної Республіки до Ради Республіки. Дороговкази Симона Петлюри не втрачають своєї актуальності» - йдеться у повідомленні архівістів.

Серед опублікованих матеріалів також є кілька світлин. Особливо цікавою є – «Єврейська делегація з Торою вітає Головного Отамана військ УНР С. Петлюру після його повернення з Галичини з Українською Галицькою армією. Фотокартка. Липень 1919 р.»

Із всією колекцією можна ознайомитись за посиланням.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.