У Львові археологи проведуть розкопки на місці Великої міської синагоги

Протягом тижня у Львові планують розпочати археологічні дослідження території, де колись була Велика міська синагога. Розкопки проводитимуть фахівці Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України на замовлення Львівської міської ради.

Про це повідомяє Дивись.Info із посиланням на НДЦ РАС.

 
Фото: НДЦ РАС

«Ми розпочинаємо реалізацію другого етапу проекту «Простір синагог», який стосується території втраченої Великої міської синагоги. Він передбачає проведення ґрунтовних археологічних досліджень цієї ділянки. На основі інформації, що збереглась під землею буде розроблено проект впорядкування площі», – розповіла начальниця управління, охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко.

За словами директора «Рятівної археологічної служби» Олега Осаульчука, польову частину робіт планують завершити за два місяці. Але терміни робіт залежатимуть від того, наскільки швидко замовник – Львівська міська рада – надасть доступ до ділянки.

Наразі площа між вул. Староєврейською та вул. Братів Рогатинців, де і мають провести дослідження, зайнята літніми майданчиками.

Довідково. Велика міська синагога була збудована 1801 року у бароково-класицистичному стилі на місці розібраної попередньої синагоги. 1943 року її підірвали німецькі нацисти. В радянський час руїни розібрали. У 1976 році на місці синагоги провели розкопки, після чого впорядкували площу, протрасувавши фундаменти синагоги 1801 року.

Під час цьогорічних робіт, окрім збережених фундаментів Великої міської синагоги, археологи також сподіваються дослідити рештки давнішої – готичної синагоги, яка була на цьому місці раніше. Її фрагменти виявили під час досліджень, які провели на частині ділянки у 2012 році.

«Сім років тому нам вдалось лише частково розкрити рештки готичної синагоги і зараз ми би хотіли продовжити ці дослідження. Тоді ми виявили кам’яні елементи – сходи, кам’яне мощення та обрамлення, які збереглись у дуже доброму стані», – пояснив археолог «Рятівної археологічної служби» Остап Лазурко.

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.