Клімкін запропонував варіант відповіді на акцію "Безсмертний полк"

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін запропонував альтернативний спосіб проведення акції "Безсмертний полк" 9 травня.

У відповідь на анонс акції в ефірі телеканалу "Інтер" Клімкін написав у "Фейсбуці": "Слушна ідея, повністю підтримую. Пропоную тоді вийти на вулиці також з портретами українців, замордованих у часи сталінських репресій. Це буде адекватна відповідь, для повноти картини у людському та історичному вимірі".

Так міністр доповнив пропозицію письменника Андрія Куркова в День перемоги над нацизмом вийти на марш із портретами українських військових, загиблих у сучасній війні з Росією та політв’язнів, які утримуються у російських тюрмах.

Нагадаємо, акцію "Безсмертний полк" ініціювали журналісти м. Томськ у Російській Федерації у 2011 році. Скоро ідею акції перехопили прокремлівські молодіжні організації й перетворили на всеросійську акцію з пропаганди російсько-радянського бачення пам’яті про німецько-радянську ("Велику Вітчизняну") війну.

Суть акції полягає в проведенні 9 травня маршу, учасники якого несуть портрети своїх родичів — учасників Другої світової війни. Аналогічні акції проходять і в інших країнах, у тому числі в Україні, де супроводжуються скандалами.

Читайте також:

В Узбекистані заборонили георгіївські стрічки

Лукашенко назвав "Безсмертний полк" плагіатом з акції білорусів

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?