Клімкін запропонував варіант відповіді на акцію "Безсмертний полк"

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін запропонував альтернативний спосіб проведення акції "Безсмертний полк" 9 травня.

У відповідь на анонс акції в ефірі телеканалу "Інтер" Клімкін написав у "Фейсбуці": "Слушна ідея, повністю підтримую. Пропоную тоді вийти на вулиці також з портретами українців, замордованих у часи сталінських репресій. Це буде адекватна відповідь, для повноти картини у людському та історичному вимірі".

Так міністр доповнив пропозицію письменника Андрія Куркова в День перемоги над нацизмом вийти на марш із портретами українських військових, загиблих у сучасній війні з Росією та політв’язнів, які утримуються у російських тюрмах.

Нагадаємо, акцію "Безсмертний полк" ініціювали журналісти м. Томськ у Російській Федерації у 2011 році. Скоро ідею акції перехопили прокремлівські молодіжні організації й перетворили на всеросійську акцію з пропаганди російсько-радянського бачення пам’яті про німецько-радянську ("Велику Вітчизняну") війну.

Суть акції полягає в проведенні 9 травня маршу, учасники якого несуть портрети своїх родичів — учасників Другої світової війни. Аналогічні акції проходять і в інших країнах, у тому числі в Україні, де супроводжуються скандалами.

Читайте також:

В Узбекистані заборонили георгіївські стрічки

Лукашенко назвав "Безсмертний полк" плагіатом з акції білорусів

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.