АНОНС: В усіх обласних центрах України відкриють виставку про в'язнів нацистських концтаборів

До Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні в усіх обласних центрах України відкриють експозицію «Тріумф людини. Мешканці України, які пройшли нацистські концтабори».

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам’яті.

 

Вихідці з України були і в Аушвіці, і в Бухенвальді, і в Дахау, і в Равенсбрюку, в інших концтаборах нацистської Німеччини. Вони розчинилися в морі інших національних груп: "росіян" (громадян СРСР), "поляків", "угорців", "румунів".

Через те, що Україна не була незалежною, ми не знаємо, скільки наших співвітчизників пройшли нацистські "млини смерті". Але український вимір концтаборів ілюструють долі українських в’язнів. Виставка "Тріумф людини. Мешканці України, які пройшли нацистські концтабори" розказує про 30 людських доль за дротами 11 таборів Третього Райху.

Історії, наведені у виставці, говорять: багато українців не хотіли миритися з роллю пасивних рабів нацизму. У таборах вони формували мережі взаємодопомоги та підпільні організації, навіть у здавалось безнадійних умовах наважувалися на втечі, бунти й повстання, готові були пройти пішки тисячі кілометрів, аби повернутися на Батьківщину.

Вперше відкриття виставки відбулося 8 травня 2018 року в Києві на Хрещатику. Цьогоріч її демонструють в регіонах.

6 травня 2019 року експозицію відкрили у Запорізькому обласному краєзнавчому музеї.

8 травня 2019 року о 14:00 відкриття відбудеться у Чернігівському обласному молодіжному центрі (м. Чернігів, вул. Магістратська, 3), у Херсонському краєзнавчому музеї (вул. Соборна, 9), у холі будівлі Вінницької ОДА.

А також 8 відкриють у містах Сєвєродонецьку, Дніпрі, Кропивницькому та Луцьку (16:00 Палац культури міста Луцька (вул.Богдана Хмельницького, 1).

9 травня 2019 о 16:00 експозицію відкриють в Житомирі.

Нагадуємо, що День пам’яті та примирення та День перемоги символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією.

Вона скінчилася і найважливішим її підсумком має бути не перемога, а мир. Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939–1945 років. Найтяжчі – демографічні, які оцінюють у 8–10 мільйонів осіб.

Сьогодні Україна, як і у роки Другої світової війни є епіцентром протистояння агресору. Україна є важливим чинником європейської безпеки у протистоянні російській агресії.

Довідково.

Автори виставки: Ігор Бігун, Володимир Бірчак, Олеся Ісаюк.

Над проектом працювали: Зоя Бойченко, Володимир В’ятрович, Петро Клим, Андрій Когут, Леонід Криницький, Анна Олійник, Олена Шарговська, Вікторія Яременко, Назар Ясиневич, Ярина Ясиневич.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Центр досліджень визвольного руху, Меморіальний комплекс Національний музей історії України у Другій світовій війні, Музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького", Галузевий державний архів СБУ.

Від сестер-жалібниць до воячок: жінки в Армії УНР

В архівних джерелах можна зустріти чимало згадок про «сестер-жалібниць». За цим непоказним терміном приховується цілий пласт згадок, пов’язаних з участю жінок у визвольних змаганнях 1917-1921 років у складі армії УНР. Слідуючи поклику, вони опікувались хворими та пораненими, а під тиском обставин брали на себе обов’язки воячок, розвідниць та зв’язкових. І завжди піклувались про ближніх більше, ніж за себе

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.