АНОНС: В усіх обласних центрах України відкриють виставку про в'язнів нацистських концтаборів

До Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні в усіх обласних центрах України відкриють експозицію «Тріумф людини. Мешканці України, які пройшли нацистські концтабори».

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам’яті.

 

Вихідці з України були і в Аушвіці, і в Бухенвальді, і в Дахау, і в Равенсбрюку, в інших концтаборах нацистської Німеччини. Вони розчинилися в морі інших національних груп: "росіян" (громадян СРСР), "поляків", "угорців", "румунів".

Через те, що Україна не була незалежною, ми не знаємо, скільки наших співвітчизників пройшли нацистські "млини смерті". Але український вимір концтаборів ілюструють долі українських в’язнів. Виставка "Тріумф людини. Мешканці України, які пройшли нацистські концтабори" розказує про 30 людських доль за дротами 11 таборів Третього Райху.

Історії, наведені у виставці, говорять: багато українців не хотіли миритися з роллю пасивних рабів нацизму. У таборах вони формували мережі взаємодопомоги та підпільні організації, навіть у здавалось безнадійних умовах наважувалися на втечі, бунти й повстання, готові були пройти пішки тисячі кілометрів, аби повернутися на Батьківщину.

Вперше відкриття виставки відбулося 8 травня 2018 року в Києві на Хрещатику. Цьогоріч її демонструють в регіонах.

6 травня 2019 року експозицію відкрили у Запорізькому обласному краєзнавчому музеї.

8 травня 2019 року о 14:00 відкриття відбудеться у Чернігівському обласному молодіжному центрі (м. Чернігів, вул. Магістратська, 3), у Херсонському краєзнавчому музеї (вул. Соборна, 9), у холі будівлі Вінницької ОДА.

А також 8 відкриють у містах Сєвєродонецьку, Дніпрі, Кропивницькому та Луцьку (16:00 Палац культури міста Луцька (вул.Богдана Хмельницького, 1).

9 травня 2019 о 16:00 експозицію відкриють в Житомирі.

Нагадуємо, що День пам’яті та примирення та День перемоги символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією.

Вона скінчилася і найважливішим її підсумком має бути не перемога, а мир. Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939–1945 років. Найтяжчі – демографічні, які оцінюють у 8–10 мільйонів осіб.

Сьогодні Україна, як і у роки Другої світової війни є епіцентром протистояння агресору. Україна є важливим чинником європейської безпеки у протистоянні російській агресії.

Довідково.

Автори виставки: Ігор Бігун, Володимир Бірчак, Олеся Ісаюк.

Над проектом працювали: Зоя Бойченко, Володимир В’ятрович, Петро Клим, Андрій Когут, Леонід Криницький, Анна Олійник, Олена Шарговська, Вікторія Яременко, Назар Ясиневич, Ярина Ясиневич.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Центр досліджень визвольного руху, Меморіальний комплекс Національний музей історії України у Другій світовій війні, Музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького", Галузевий державний архів СБУ.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.