Перші сцени фільму «Інший Франко» вже знімають у Києві. ФОТО

У Києві розпочалися зйомки історичної біографічної драми «Інший Франко». В основі сюжету – історія молодшого сина письменника Івана Франка – співзасновника Пласту, авіатора Української Галицької армії, згодом депутата Верховної Ради УРСР, який загинув під час перших днів німецько-радянської війни, імовірно від рук НКВД.

Знімальним майданчиком картини став один із павільйонів заводу «Кузня на Рибальському», повідомляє «Детектор медіа».

Головні ролі Петра Франка та його дружини Ольги виконують, відповідно, актор В’ячеслав Довженко (відомий за фільмами «Кіборги», «Свінгери», «Будинок “Слово”») акторка Надія Левченко (Івано-Франківський академічний музично-драматичний театр імені Івана Франка, знімалася в телесеріалі «Черговий лікар»). Роль товариша Франка-молодшого виконає режисер Ахтем Сеїтаблаєв («Кіборги», «Хайтарма», «Чужа молитва» та ін.), а доньку сина Каменяра – Ірина Кудашова (серіал «Школа»). 

 
Детектор медіа
 
ДЕТЕКТОР МЕДІА

«Постать Петра Франка – таємнича. Для багатьох. Хоча саме з історичної точки зору він був дуже важливим для нас. Творець армії на Західній Україні та її авіації, він був хіміком і викладачем, військовим і політиком, започаткував “Пласт”, перекладав і писав. Тобто якщо люди з Розстріляного Відродження – це вже пам’ятники, то Петро Франко – пам'ять не відроджена, бо, певно, комусь було вигідно, щоб його постать зам’яли в історії», – говорить В'ячеслав Довженко.

90-хвилинний фільм «Інший Франко» виграв конкурс Міністерства культури України 2018 року під робочою назвою «Третій син Каменяра». Бюджет складає понад 30 мільйонів гривень. Режисером фільму є Ігор Висневський, для якого ця стрічка стане повнометражним дебютом.

Після Києва зйомки фільму «Інший Франко» пройдуть у Львові, а прокат планують на другу половину 2020 року.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.