Перші сцени фільму «Інший Франко» вже знімають у Києві. ФОТО

У Києві розпочалися зйомки історичної біографічної драми «Інший Франко». В основі сюжету – історія молодшого сина письменника Івана Франка – співзасновника Пласту, авіатора Української Галицької армії, згодом депутата Верховної Ради УРСР, який загинув під час перших днів німецько-радянської війни, імовірно від рук НКВД.

Знімальним майданчиком картини став один із павільйонів заводу «Кузня на Рибальському», повідомляє «Детектор медіа».

Головні ролі Петра Франка та його дружини Ольги виконують, відповідно, актор В’ячеслав Довженко (відомий за фільмами «Кіборги», «Свінгери», «Будинок “Слово”») акторка Надія Левченко (Івано-Франківський академічний музично-драматичний театр імені Івана Франка, знімалася в телесеріалі «Черговий лікар»). Роль товариша Франка-молодшого виконає режисер Ахтем Сеїтаблаєв («Кіборги», «Хайтарма», «Чужа молитва» та ін.), а доньку сина Каменяра – Ірина Кудашова (серіал «Школа»). 

 
Детектор медіа
 
ДЕТЕКТОР МЕДІА

«Постать Петра Франка – таємнича. Для багатьох. Хоча саме з історичної точки зору він був дуже важливим для нас. Творець армії на Західній Україні та її авіації, він був хіміком і викладачем, військовим і політиком, започаткував “Пласт”, перекладав і писав. Тобто якщо люди з Розстріляного Відродження – це вже пам’ятники, то Петро Франко – пам'ять не відроджена, бо, певно, комусь було вигідно, щоб його постать зам’яли в історії»,  говорить В'ячеслав Довженко.

90-хвилинний фільм «Інший Франко» виграв конкурс Міністерства культури України 2018 року під робочою назвою «Третій син Каменяра». Бюджет складає понад 30 мільйонів гривень. Режисером фільму є Ігор Висневський, для якого ця стрічка стане повнометражним дебютом.

Після Києва зйомки фільму «Інший Франко» пройдуть у Львові, а прокат планують на другу половину 2020 року.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей