Перші сцени фільму «Інший Франко» вже знімають у Києві. ФОТО

У Києві розпочалися зйомки історичної біографічної драми «Інший Франко». В основі сюжету – історія молодшого сина письменника Івана Франка – співзасновника Пласту, авіатора Української Галицької армії, згодом депутата Верховної Ради УРСР, який загинув під час перших днів німецько-радянської війни, імовірно від рук НКВД.

Знімальним майданчиком картини став один із павільйонів заводу «Кузня на Рибальському», повідомляє «Детектор медіа».

Головні ролі Петра Франка та його дружини Ольги виконують, відповідно, актор В’ячеслав Довженко (відомий за фільмами «Кіборги», «Свінгери», «Будинок “Слово”») акторка Надія Левченко (Івано-Франківський академічний музично-драматичний театр імені Івана Франка, знімалася в телесеріалі «Черговий лікар»). Роль товариша Франка-молодшого виконає режисер Ахтем Сеїтаблаєв («Кіборги», «Хайтарма», «Чужа молитва» та ін.), а доньку сина Каменяра – Ірина Кудашова (серіал «Школа»). 

 
Детектор медіа
 
ДЕТЕКТОР МЕДІА

«Постать Петра Франка – таємнича. Для багатьох. Хоча саме з історичної точки зору він був дуже важливим для нас. Творець армії на Західній Україні та її авіації, він був хіміком і викладачем, військовим і політиком, започаткував “Пласт”, перекладав і писав. Тобто якщо люди з Розстріляного Відродження – це вже пам’ятники, то Петро Франко – пам'ять не відроджена, бо, певно, комусь було вигідно, щоб його постать зам’яли в історії»,  говорить В'ячеслав Довженко.

90-хвилинний фільм «Інший Франко» виграв конкурс Міністерства культури України 2018 року під робочою назвою «Третій син Каменяра». Бюджет складає понад 30 мільйонів гривень. Режисером фільму є Ігор Висневський, для якого ця стрічка стане повнометражним дебютом.

Після Києва зйомки фільму «Інший Франко» пройдуть у Львові, а прокат планують на другу половину 2020 року.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.