Спецпроект

IV конкурс ім. Володимира Маняка і Лідії Коваленко запрошує до участі дослідників Голодомору

У фокусі цьогорічного IV Міждисциплінарного конкурсу наукових і мистецьких робіт ім. Володимира Маняка і Лідії Коваленко – індивідуальні та родинні історії епохи Голодомору, а також сенси і способи пам’ятання минулого.

Спеціальна тема Конкурсу 2019 року – «Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид Українського народу: історія, пам’ять, уроки на майбутнє».

Організатори очікують від конкурсантів демонстрації ґрунтовних знань у царині голодоморних студій та неформального підходу у пошуку відповіді на ключове питання: як наші знання про Голодомор можуть допомогти нам краще зрозуміти сьогодення і стати сильнішими в особистісній реалізації, обстоюванні принципів демократії та прав людини.

 

Номінації Конкурсу:

• Найкращі дослідницькі та мистецькі роботи учнів закладів загальної середньої освіти, з підномінаціями: кращі роботи учнів 5-8 класів; кращі роботи учнів 9-11 класів.

• Найкращі методичні розробки уроку/лекції та мистецькі роботи вчителів закладів загальної середньої освіти/викладачів закладів вищої освіти.

• Найкращі наукові та мистецькі роботи студентів, аспірантів, науковців (віком до 35 років).

Нагороди переможцям:

• У кожній із номінацій/підномінацій – по шість переможців, із врученням відповідно дипломів 1-го, 2-го, 3-го ступенів та грошової винагороди відповідно 5 тис. грн., 3 тис. грн., 2 тис. грн.

• Додатково у кожній із номінацій/підномінацій 10 робіт, із врученням заохочувального диплому та грошової винагороди в розмірі 1000 грн.

• Переможці Конкурсу по усіх номінаціях/підномінаціях, які здобули 1-е, 2-е, 3-є місця, запрошуватимуться до столиці України м. Києва на урочисту церемонію нагородження.

• Для всіх конкурсантів – електронні Дипломи учасників (за додатковим зверненням до Організаторів).

На Конкурс подаються лише оригінальні, раніше неопубліковані/неоприлюднені наукові та мистецькі роботи.

Наукові та мистецькі роботи приймаються на Конкурс до 1 листопада, підведення підсумків, оголошення переможців – до 10 листопада, нагородження переможців – останній тиждень листопада 2019 року.

Конкурсні роботи просимо надсилати:

• Поштою (виключно для творів образотворчого мистецтва): 02068, м. Київ, а/с 74, із позначенням «ІV Міжнародний міждисциплінарний конкурс – 2019».

• Електронною поштою (відповідно до номінацій):

Найкращі роботи учнів: konkurs.mk.2019school@gmail.com

Найкращі роботи вчителів: konkurs.mk.2019teacher@gmail.com

Найкращі роботи молодих науковців: konkurs.mk.2019scholar@gmail.com

Деталі – в Положенні про конкурс та за тел.: + 38 (099) 203 21 76, e-mail: konkurs.manyaka.kovalenko@gmail.com

ДОВІДКА:

На зламі 1980-х–1990-х років, коли «офіційна історична наука» все ще перебувала під контролем комуністичної влади, роль руйнівників політико-ідеологічних міфів і виборювачів історичної правди значною мірою перебрали на себе письменники, журналісти і публіцисти.

Подружжя літераторів – Лідія Коваленко (1936–1993) і Володимир Маняк (1934–1992) цілком присвятили себе реалізації масштабного проекту збирання усних свідчень та розгортанню дослідів з історії Великого голоду 1932–1933 років і досягли в цій справі визначних успіхів.

З пошаною і в пам’ять про них щорічно проводиться міжнародний міждисциплінарний конкурс наукових і мистецьких робіт, мета якого – активізація наукової, творчої діяльності школярів і молоді у прагненнях розвивати свої знання в царині голодоморних та геноцидних студій, збереження пам’яті про голод-геноцид 1932–1933 років та формування на цій основі поваги до прав людини і гуманістичних цінностей.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.