FrankoPrize-2021: визначено номінантів Премії

Завершила роботу Експертна рада Міжнародної премії імені Івана Франка. До Оргкомітету премії надійшли висновки від 43 вчених з 9 країн світу: Австрії, Італії, Польщі, Словаччини, США, України, ФРН, Хорватії і Чехії.

Науковий центр Гарвардського університету презентує дослідження про Чорнобиль

Український науковий центр Гарвардського університету презентує 28 квітня своє дослідження, присвячене темі Чорнобиля.

Психологічні наслідки Голодомору в Україні

Голодомор 1932-1933 років був найбільшим голодом в історії України. У цій статті представлені результати психологічного дослідження особистих установок щодо подій Голодомору, а також родинних переконань та поведінкових стратегій, ймовірно пов’язаних із досвідом пережиття голоду предками учасників дослідження. Найпоширенішими поведінковими стратегіями та переконаннями в родинах нащадків жертв Голодомору є належне годування, запасання їжі та постійна увага до стану здоров'я, недовіра до влади, розчарування в уряді та пріоритет родинних потреб перед потребами громади.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Вченим вдалося виділити фрагменти ДНК комах, «замурованих» у смолі

Вченим вперше вдалося виділити із комах, капсульованих у смолі, фрагменти ДНК, достатні для дослідження геному.

Науковці дослідили підземелля Святої Софії у Стамбулі

Турецькі науковці провели дослідження підземних систем водостоків Святої Софії в Стамбулі та вивчили можливість відновлення їхнього функціонування.

Ілона Маска запросили на дослідження до Єгипту

Американський винахідник і мільярдер, засновник технологічних компаній Tesla і SpaceX Ілон Маск припустив, що піраміди у Єгипті збудували інопланетяни.

АНОНС: Міжнародна конференція “Жіночі виміри минулого: уявлення, досвіди, репрезентації”

Українська асоціація дослідниць жіночої історії та Центр міської історії за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля запрошують до участі у Міжнародній конференції до 10-річчя діяльності УАДЖІ

Роман Кирчів: «Як намагалися мене заарканити»

Склалося так, що з юних років я опинився у полі зору чи не найзловіснішого витвору більшовицької тоталітарної системи, її органів безпеки. Вони намагалися зробити мене своїм прислужником і за непокору переслідували та всіляко шкодили і пакостили мені.

Директором Канадського інституту українських студій стала Наталія Ханенко-Фрізен

Д-р Ханенко-Фрізен приступить до своїх обов’язків 1 липня 2020 року.

Хробак, якому 500 млн років. Вчені знайшли "пращура" всіх тварин. ФОТО

Біологи з США і Австралії знайшли можливого "пращура" всіх тварин – стародавній вид двосторонньо-симетричних істот.

Навіщо українцям історики?

Зважаючи на те, що у спадщину Україна набула у тому числі і багатовікову пам’ять про численні конфлікти між народами, що її населяють, вкрай необхідним стало відділити у цій історії міфи від реальних фактів, які могли би стати ґрунтом для спокійної та чесної переоцінки спільного минулого, усвідомлення усіма власних помилок і примирення заради спільного майбутнього… У цій ситуації відповідальність істориків багатократно зростає, а права на помилку, практично, немає.

Земля могла бути “водним світом” три мільярди років тому – вчені

Науковці знайшли докази того, що Земля була покрита глобальним океаном, який перетворив планету на “водний світ” більше 3 мільярдів років тому.

Вчені виготовили модель проєкту моста Леонардо да Вінчі на 3D-принтері.ФОТО

У 1502 році Леонардо да Вінчі розробив проєкт найдовшого на той час мосту у світі – більше 280 метрів.

У Дніпрі знайшли фундамент старої церкви, під якою міг бути похований Олександр Поль. ФОТО

У Дніпрі встановлено місце розташування Лазаревської церкви, у склепі якої, ймовірно, поховано першого почесного громадянина Катеринослава, громадського діяча Олександра Поля.