У Львові просять МВС передати приміщення монастирського комплексу

Мерія вболіває за долю монастирського комплексу на вул. Кривоноса, 1 та лобіює передачу цих приміщень Церкві Блаженного Климентія Шептицького.

У зв’язку з цим було скеровано низку листів до Міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова та до Першого віце-прем'єр-міністр Степана Кубіва. Зі свого боку мерія виділяє кошти для проведення реставраційно-відновлювальних робіт для відновлення святині, пише Гал-Інфо.

 

«У центральній частині Львова, на вул. Кривоноса, 1, знаходиться унікальна пам’ятка сакральної архітектури ХVІІ століття — монастирський комплекс з Храмом священомученика Климентія Шептицького Української Греко-Католицької Церкви.

Упродовж останніх років Львівська міська рада провела низку ремонтно-реставраційних заходів для відновлення святині. На території, прилеглій до монастирського комплексу, розробляється концепція створення історико-культурного музею, присвяченого Революції Гідності.

Окрім цього, зараз ведуться активні роботи з будівництва Меморіалу Небесній Сотні, який плануємо відкрити у серпні 2019 року.

Однак два поверхи монастирського комплексу, а також прилеглу територію сьогодні використовує Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України.

У зв’язку з цим звертаємося до Вас з проханням посприяти передачі зазначених приміщень Церкві Блаженного Климентія Шептицького, а також передати місту земельну ділянку поруч для створення музею в пам'ять про Героїв Небесної Сотні.

Львівська міська рада готова запропонувати Львівському державному університету внутрішніх справ МВС України навзамін земельні ділянки на вул. Під Голоском та в районі вул. Миколайчука, передбачених містобудівною документацією для будівництва", — йдеться в останньому листі до Міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова.

Міністерство внутрішніх справ України надіслало відповідь що «будівлі, приміщення та прилегла територія, що розташована за адресою: вул. Кривоноса, 1, м. Львів, становлять невід’ємну частину ліцензійних вимог провадження освітньої діяльності Львівським державним університетом внутрішніх справ». Тому пропозиції щодо передачі приміщень не підтримує.

Довідково. Торік з міського бюджету Львова було виділено більше 4 млн. грн для проведення реставраційних робіт зі заміни даху храму бл. Климента Шептицького (колишній костел св. Казимира).

Роботи повністю були завершені у 2018 році. Цього року за міські кошти буде виготовлено проектно-кошторисну документацію і розпочнуться роботи з реставрації фасадів храму.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.