У «Київській фортеці» триває виставка «Пояс слави та звитяги» до 90-річчя КиУР

До 10 липня в Національному історико-архітектурному музеї "Київська фортеця" триватиме виставка, присвячена 90-річчю з початку будівництва Укріпленого району №1 (Київського укріпрайону).

В основі виставки покладено унікальні матеріали з особистих колекцій дослідників КиУР Андрія Кайнарана та Андрія Швачка. 

Київський укріплений район був одним із перших, як в СРСР, так і на території України. Його зведели на відстані більше, ніж 200 км від тодішього радянсько-польського кордону. Будівництво укріплень було зумовлене необхідністю захисту великого та надзвичайно важливого вузла комунікацій, наявності там постійних мостів через р. Дніпро та можливості створення плацдарму для дій Червоної армії на Правобережній Україні.

Досвід радянсько-польської війни 1920 року показав, що війська Польщі (найбільш імовірного на той момент противника СРСР), можуть швидко подолати відстань від кордону до Києва. Різке загострення радянсько-англійських відносин в 1927 році викликало сильне побоювання радянського керівництва в можливості виникнення війни.

 

Вважалося, що напасти на СРСР може Польща за активної підтримки Великої Британії, і що до цього нападу підключаться також Румунія і Фінляндія.

Через невелику чисельність кадрових частин Червоної армії, важливі напрямки вирішили прикрити смугами укріплень з залізобетонних ДОТів - укріпленими районами (УР).

Перші роботи з планування смуги УР почалися ще в 1928 році. Величезну роль ву проектуванні Київського укріпленого району зіграли інспектор інженерних військ Сервоної армії М.М. Петін і комендант укріпленого району П.Ю. Княгніцький. Загальна протяжність УР (згідно з актом обстеження КиУР) склала 85 км, глибина смуги оборони була різною і становила: від 2 до 5,5 км. Усього в УР було побудовано 246 споруд.

На зведення КиУР у 1929-32 роках було використано 35 769 м³ залізобетону. До 1.01.1937 року на оборонні роботи в КиУР було витрачено 10 663 000 руб., а з урахуванням витрат на будівництво казарм і складів загальні витрати склали 13 117 000 руб.

Смуга довгочасних споруд укріпрайону стала основою лінії оборони Києва в 1941 році.  У серпневих і вересневих боях, даючи відсіч німецьким штурмам, гарнізони ДОТів вели себе по-різному.

Частина гарнізонів кинула свої ДОТи, деякі взагалі перейшли до німців. На моральний стан червоноармійців безсумнівно сильний вплив зробили, як методи проведення колективізації, репресії кінця 30-х років, так і приголомшливі успіхи німецької армії. Але більшість гарнізонів чинила шалений опір, нерідко в ситуації, коли вони залишилися на полі бою одні.

Радянські війська, залишаючи УР, нищили бойові споруди. Що не встигли зруйнувати вони, докінчила німецька армія в ході планомірної акції зі знищення радянських УРів.

На сьогодні, за малим винятком, довгочасні споруди КиУР занедбані і розграбовані мародерами. Тим цінніше зусилля ентузіастів та влади на місцях щодо приведення ряду споруд КиУР до ладу і перетворенню їх в найцікавіші об'єкти туризму і місця пам'яті солдатської мужності.

21 червня - 10 липня 2019 року

Місце: Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця" (вул. Госпітальна, 24а), Камінна зала капоніру ІІ полігону.

Вхід за музейним квитком.

Січневе повстання 1863 року на Київщині, Волині й Поділлі

"Проблема польсько-українського історичного діалогу роками полягала в тому, що ми зосереджуємося на тому, що криваво нас розділяє. Історична політика між двома державами повинна полягати у пошуках того, що нас об'єднує", - Роберт Чижевський.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.