Рід Шептицьких сягав XIII століття. Історики знайшли втрачені генеалогічні документи

Генеалогічні таблиці родини Шептицьких знайшли історики в ході збору експонатів для Музею родини Шептицьких. Вважалося, що документи в 1939 році знищили більшовики.

Генеалогічні таблиці знайшли у фондах Національної бібліотеки імені Вернадського, пише Інформаційний ресурс Української греко-католицької церкви. Їх упорядкував батько Андрея і Климентія Шептицьких – Ян Кантій Шептицький.

Документи простежують лінію роду Шептицьких до 1284 року – часів Галицько-Волинського Королівства. Підтверджують також спорідненість Шептицьких із королівськими домами Італії, Іспанії, Португалії та королем Речі Посполитої Яном ІІІ Собеським.

 
фото: іван матковський
 
ФОТО: ІВАН МАТКОВСЬКИЙ

Також знайшлася грамота про надання у 1871 році імператором Францом-Йосифом І графського титулу Шептицьким і надання родинного герба.

 
ФОТО: ІВАН МАТКОВСЬКИЙ
 
ФОТО: ІВАН МАТКОВСЬКИЙ

«Незабаром презентуватимемо матеріали всім охочим зі своїми коментарями», – каже львівський науковець, дослідник біографії блаженного Климентія Шептицького д-р Іван Матковський.

Музей родини Шептицьких планується відкрити у Львові на базі парафії Блаженного священномученика Климентія Шептицького.

Як повідомлялося, в Центральному державному історичному архіві у Львові знайли неопублікований заповіт митрополита Андрея Шептицького.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.