Рід Шептицьких сягав XIII століття. Історики знайшли втрачені генеалогічні документи

Генеалогічні таблиці родини Шептицьких знайшли історики в ході збору експонатів для Музею родини Шептицьких. Вважалося, що документи в 1939 році знищили більшовики.

Генеалогічні таблиці знайшли у фондах Національної бібліотеки імені Вернадського, пише Інформаційний ресурс Української греко-католицької церкви. Їх упорядкував батько Андрея і Климентія Шептицьких – Ян Кантій Шептицький.

Документи простежують лінію роду Шептицьких до 1284 року – часів Галицько-Волинського Королівства. Підтверджують також спорідненість Шептицьких із королівськими домами Італії, Іспанії, Португалії та королем Речі Посполитої Яном ІІІ Собеським.

 
фото: іван матковський
 
ФОТО: ІВАН МАТКОВСЬКИЙ

Також знайшлася грамота про надання у 1871 році імператором Францом-Йосифом І графського титулу Шептицьким і надання родинного герба.

 
ФОТО: ІВАН МАТКОВСЬКИЙ
 
ФОТО: ІВАН МАТКОВСЬКИЙ

«Незабаром презентуватимемо матеріали всім охочим зі своїми коментарями», – каже львівський науковець, дослідник біографії блаженного Климентія Шептицького д-р Іван Матковський.

Музей родини Шептицьких планується відкрити у Львові на базі парафії Блаженного священномученика Климентія Шептицького.

Як повідомлялося, в Центральному державному історичному архіві у Львові знайли неопублікований заповіт митрополита Андрея Шептицького.

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін