В Іспанії витратили 1000 годин на повторну реставрацію статуї XVI ст., зіпсованої непрофесіоналом

Статую Святого Георгія XVI сторіччя в північній Іспанії відреставрували повторно. Після попередньої «реставрації» знадобилося сотні годин копіткої праці, щоб відновити оригінальний вигляд твору.

Минулого літа за реставрацію дерев'яної статуї святого Георгія, яка розташована в церкві Св. Михаїла в м. Естелья, що в провінції Наварра, взявся місцевий художник, повідомляє The Guardian.

У результаті лик святого отримав забарвлення, яке робило його подібним на іграшкового персонажа.

 
Оригінальний вигляд скульптури, скульптура після аматорської реставрації, скульптура після повторної реставрації
Уряд наварри

Тепер же вигляд статуї максимально наближений до її вигляду перед 2018 роком. Голова департаменту історичної спадщини уряд Наварри Карлос Мартінес Алава повідомив, що останні штрихи в роботі завершені два тижні тому і в планах доставити статую до Естельї.

«Процес зайняв багато часу, тому що нам треба було зробити попередні тести та взяти зразки, щоб побачити, як проводити очистку та визначити, за допомогою яких матеріалів і способів, – сказав він. – Сьогодні статуя пофарбована в ті кольори, в яких вона була до невдалої реставрації минулого року. Але ми знаємо, що втратили частину оригінальної фарби у процесі».

 
Процес реставрації забрав багато часу і грошей
фото: уряд наварри

Алава думав, що все вийшло справді добре. «Частинки фарби, які втрачені, ми замазали, тож з відстані все виглядає однаково, – сказав він. – Але якщо підійти ближче, можна дуже чітко побачити, де оригінал, а де ні».

Процес реставрації забрав багато часу. Якщо врахувати роботу всіх, хто був залучений до проекту, вийде біля 1000 годин.

«Також реставрація потребувала великих матеріальних затрат. Архідієцезія Памплони і парафія витратили біля 32-33 тисячі євро. Якби вони зробили все як слід, то це б коштувало в районі 10-12 тисяч євро. Їх помилка в результаті спричинила зростання вартості реставрації втричі. І ще вони мали заплатити 6 тисяч євро штрафу», – сказав голова департаменту.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.