"Рукопис Войнича" XV століття розшифрували в Британії. ФОТО

Лінгвіст з Бристольського університету розгадав мовну систему рукопису Войнича, переклавши деякі його фрази.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на The Guardian.

«Мова [якою написаний манускрипт - ІП] протороманська. Це єдиний відомий приклад, тому що він був мовою простих людей і тому не використовувався в офіційних документах», - заявив доктор Джерард Чешир, який розгадав таємницю артефакту.

За його словами, код не можна було зламати, тому що це був зовсім не код, а суміш народної латини та інших розмовних мов Середземномор'я, які виникли після розпаду Римської імперії. Вона стала основою романських мов, таких як французька, іспанська та італійська.

Згідно з дослідженням, робота є єдиним відомим прикладом мови простих людей з Іск'ї, вулканічного острова в Неаполітанській затоці, де королева Арагону, Валенсії, Майорки та інших земель Марія Кастильська (1401-1458) жила в Арагонському замку.

 

Наприклад, фраза «orla la», яка перекладається як «на межі або та, яка втрачає терпіння», котра використовується для опису жінки в сцені з дитячою ванною, цілком може бути коренем французької фрази «oh la la».

Як зазначає видання, рішення загадки манускрипту дозволило заглянути в повсякденне життя жінок у середньовічній Європі. Рукопис являє собою збірник трав'яних засобів, лікувальних ванн і астрологічних читань, що стосуються питань жіночого розуму і тіла, репродукції і виховання дітей.

Також на сторінках манускрипту є розкладна графічна карта, на якій зображена місія під керівництвом королеви Марії з порятунку тих, що вижили після виверження вулкана 4 лютого 1444 року.

 

ДОВІДКА:

Рукопис Войнича - це манускрипт XV століття, написаний невідомими авторами невідомою раніше мовою. Рукопис був виявлений у 1912 році польським антикваром Вільфрідом Войничем у стародавньому південноєвропейському замку Вілла Мондрагоне. Наразі артефакт зберігається в бібліотеці рідкісних книг Бейнеке Єльського університету.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.