"Рукопис Войнича" XV століття розшифрували в Британії. ФОТО

Лінгвіст з Бристольського університету розгадав мовну систему рукопису Войнича, переклавши деякі його фрази.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на The Guardian.

«Мова [якою написаний манускрипт - ІП] протороманська. Це єдиний відомий приклад, тому що він був мовою простих людей і тому не використовувався в офіційних документах», - заявив доктор Джерард Чешир, який розгадав таємницю артефакту.

За його словами, код не можна було зламати, тому що це був зовсім не код, а суміш народної латини та інших розмовних мов Середземномор'я, які виникли після розпаду Римської імперії. Вона стала основою романських мов, таких як французька, іспанська та італійська.

Згідно з дослідженням, робота є єдиним відомим прикладом мови простих людей з Іск'ї, вулканічного острова в Неаполітанській затоці, де королева Арагону, Валенсії, Майорки та інших земель Марія Кастильська (1401-1458) жила в Арагонському замку.

 

Наприклад, фраза «orla la», яка перекладається як «на межі або та, яка втрачає терпіння», котра використовується для опису жінки в сцені з дитячою ванною, цілком може бути коренем французької фрази «oh la la».

Як зазначає видання, рішення загадки манускрипту дозволило заглянути в повсякденне життя жінок у середньовічній Європі. Рукопис являє собою збірник трав'яних засобів, лікувальних ванн і астрологічних читань, що стосуються питань жіночого розуму і тіла, репродукції і виховання дітей.

Також на сторінках манускрипту є розкладна графічна карта, на якій зображена місія під керівництвом королеви Марії з порятунку тих, що вижили після виверження вулкана 4 лютого 1444 року.

 

ДОВІДКА:

Рукопис Войнича - це манускрипт XV століття, написаний невідомими авторами невідомою раніше мовою. Рукопис був виявлений у 1912 році польським антикваром Вільфрідом Войничем у стародавньому південноєвропейському замку Вілла Мондрагоне. Наразі артефакт зберігається в бібліотеці рідкісних книг Бейнеке Єльського університету.

 

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.