АНОНС: Історики Західної та Східної Європи обговорять 450-ліття Люблінської унії в Києві

Триває зголошення на участь у міжнародній науковій конференції «"Рівні до рівних, вільні до вільних": Люблінська унія 1569 року в історії Центрально-Східної Європи», яка відбудеться 24 травня в Києві.

Конференцію приурочено до 450-ліття підписання Люблінської унії. 

У ній візьмуть участь історики з Білорусі (проф. Олександр Кравцевич), Великої Британії (проф. Роберт Фрост, проф. Карін Фрідріх), Литви (проф. Альфредас Бумблаускас, доктор наук Генуте Кіркене), Німеччини (проф. Матіас Нієндорф), Польщі (проф. Анджей Гіль, доктор габілітований Генрик Літвін, проф. Дорота Михалюк, доктор наук Домінік Шульц) та України (кандидат історичних наук Наталія Білоус, доктор історичних наук Дмитро Вирський, проф. Петро Кулаковський, проф. Наталія Старченко, проф. Василій Ульяновский).

Модераторами засідань виступлять проф. Наталя Яковенко, проф. Віктор Горобець та доктор габілітований Генрик Літвін.

Для учасників конференції буде забезпечено синхронний переклад.

Для участі в конференції слід надіслати дo 21 травня заявку на поштуnatalia.bankewycz@instytutpolski.org

У заявці необхідно вказати: ім’я та прізвище, посаду/установу, e-mail, номер телефону. Участь у конференції буде можливою виключно за умови попередньої реєстрації. Кількість місць обмежена.

Програму конференції можна завантажити тут. 

24 травня, п'ятниця, початок реєстрації учасників о 8.30

Місце: Дипломатична академія імені Геннадія Удовенка при МЗС України (вул. Велика Житомирська, 2).

Організатори: Польський інститут у Києві, Посольство Литовської Республіки в Україні, Інститут історії України Національної академії наук України, Дипломатична академія імені Геннадія Удовенка при МЗС України, Наукове товариство історії дипломатії та міжнародних відносин, Представництво Польської академії наук у Києві.

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну