У Шаргороді відновлюють одну з найстаріших в Україні синагог фортечного типу.

Побудована в 1589 році синагога була частиною оборонної системи міста Шаргорода, нині Вінницької області. Реставрація будівлі почалася близько року тому.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на "Лехаим". 

За даними "Фейсбук"-групи, створеної адміністраторами проекту для збору коштів і контролю за відновленням, роботи включали: вивезення 60 тонн відходів із внутрішніх приміщень й аварійний ремонт даху, щоб зупинити протікання, що пошкодило стіни. Була проведена заміна та підсилення балок, гідроізоляція внутрішніх стін горища, частковий ремонт турелей і роботи з ремонту дерев'яних підлог.

 Шаргородська синагога. Фото: forum.zamki-kreposti.com.ua

Експерт Центру єврейського мистецтва в Єрусалимі Сергій Кравцов назвав це "величезним проривом".

За даними "Фейсбук"-групи проект складається з чотирьох етапів, загальною вартістю близько 170 тисяч доларів: 1) заміна покрівлі; 2) демонтаж стелі між першим і другим поверхами в головному залі, який був встановлений у радянський період, коли будівля використовувалася як завод із виробництва соків; 3) роботи з реставрації інтер'єру; 4) роботи з реставрації фасаду.

На сьогодні фінансування надходить від приватних донорів, у тому числі від нащадків євреїв із Шаргорода.

Під час турецької окупації з 1672 по 1699 рік синагога використовувалася як мечеть. Вона була закрита в 1930 році за радянської влади та перетворена на фабрику з виробництва соку. Святиню було розділено на дві частини, але зовнішній вигляд зберігся недоторканим, як і чотиристовпна центральна біма (узвишшя, з якого читають Тору).

Синагогу, яка є історичною пам'яткою, повернули у власність невеликої єврейської громади, хоча величезні чани для соків та інше обладнання залишалися на місці протягом багатьох років.

Як повідомлялося, в Бершадському районі Вінницької області "чорні археологи" пограбували  два кругани на території круганного могильника.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.