«Герой світового масштабу». УІНП випустив відеоролик про Мазепу

Напередодні 310-річчя Полтавської битви Український інститут національної пам’яті спільно з продакшн «Bober studio» презентують соціальний відеоролик, у якому гетьман Іван Мазепа постає як фігура світового масштабу.

Інститут нагадує, що цього року Україна відзначає 380-річчя від дня народження Івана Мазепи. Він став однією з ключових фігур Полтавської битви, яка відбулася 27 червня (8 липня) 1709 року між військом короля Швеції Карла ХІІ та козаками з одного боку та армією московського царя Петра І з іншого.

Ця битва була відчайдушною спробою Мазепи зберегти суверенітет та європейський курс України. А для Росії вона стала однією з ключових ідеологем насадження «русского мира» та формування міфу про Івана Мазепу лише як про «зрадника».

У відеоролику підкреслюється передусім роль Мазепи в розвитку освіти, культури, європейська волелюбність, яка досі надихає поетів, художників, композиторів по всьому світу.

«Протистояння Мазепи і Петра І – це екзистенційне протистояння волелюбного українського духу і російських імперських амбіцій, які ми досі спостерігаємо на прикладі війни на сході. Не випадково слова «мазепинець», як пізніше «петлюрівець» і «бандерівець» в російській свідомості стали символами нескореності та українства. І нині, разом із декомунізацією, ми маємо позбуватися імперської спадщини, повертаючи нашу справжню історію і наших справжніх героїв» зазначила перша заступниця голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

Ролик вийшов у серії «Люди епохи», започаткованої Українським інститутом національної пам’яті. Раніше у цій серії вийшли відеоролики до ювілеїв Людмили Старицької-Черняхівської, Євгена Сверстюка та Симона Петлюри.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.