У Батурині презентують відтворене “Мазепинське Євангеліє”

У Національному заповіднику “Гетьманська столиця” в Батурині відбудеться презентація факсимільного видання так званого “Мазепинського Євангелія” початку XVIII століття.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

"Мазепинське Євангеліє є унікальним виданням і належить до національної історичної спадщини. Надруковане в січні 1708 року в місті Алеппо коштом гетьмана України Івана Мазепи і містить присвяту гетьману-меценату, написану Антіохійським патріархом Афанасієм ІІІ. Книга відкриває раніше практично не відому сторінку з життя Івана Мазепи і розуміння ним важливості зв'язків з Близьким Сходом", – йдеться в повідомленні.

У музеї зазначають, що київський примірник "Мазепинського Євангелія" довгі роки вважався втраченим. Його знайшов у фондах Національної бібліотеки імені В. Вернадського український дипломат Ігор Осташ, нині він – посол у Лівані.

Факсимільне видання Євангелія виготовили у співпраці з бібліотекою та Фондом пам'яті митрополита Володимира.

Презентація відбудеться 6 вересня вересня в палаці гетьмана Розумовського.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.