В Україні про Мазепу видали роман і готують за ним серіал

У Батурині Чернігівської області презентували книгу відомої дослідниці Гетьманщини, доктора історичних наук, професора Тетяни Таїрової "Мазепа. Хроніки православного шляхтича. Руїна", що стала першим художнім твором авторки.

Про це повідомив департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської ОДА.

 

"З нагоди Дня Українського козацтва у Національному історико-культурному заповіднику "Гетьманська столиця" відбулася авторська презентація книги "Мазепа. Хроніки православного шляхтича. Руїна". Це перший художній твір Тетяни Таїрової, дослідниці Гетьманщини, професорки та докторки історичних наук", - ідеться у повідомленні.

Зазначається, що в мистецькому заході взяли участь Президент України 2005-2010 років Віктор Ющенко, заступник голови Чернігівської ОДА Дмитро Іванов та видатні науковці-історики України.

Для кращого сприйняття атмосфери доби Руїни, в умовах якої відбувалося становлення особистості Мазепи, присутнім показали військово-історичну реконструкцію початкового епізоду книги.

На презентації гості дізналися, що за мотивами твору незабаром з'явиться серіал – його зйомки анонсував генеральний продюсер "FILM.UA Group" Віктор Мирський.

Спеціально до заходу в заповіднику розгорнули виставку "Гетьман Іван Мазепа, князь Священної Римської імперії". Вона знайомить з унікальними нововиявленими артефактами із Віденського архіву та колекції Олексія Шереметьєва.

 

Важливе місце серед експонатів посідає печатка Мазепи, вперше представлена широкому загалу. Вона підтверджує княжий титул гетьмана, наданий йому Священною Римською імперією. Для підтвердження автентичності печатки планується проведення експертизи її металу.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.