В уряді готують санкції проти установ, що ведуть незаконні розкопки в Криму

Міністерство окупованих територій та переміщених осіб ініціює введення санкцій до 28 наукових і музейних установ, які ведуть незаконні археологічні розкопки в окупованому Криму.

Про це повідомляє «Українська Правда» із посиланням на прес-службу міністерства.

Фото ілюстративне. Херсонес Таврійський
Фото ілюстративне. Херсонес Таврійський

За її даними, проект відповідного акту направлено на погодження до заінтересованих органів державної влади, після чого він буде спрямований на розгляд уряду.

У відомстві розповіли, що протягом останніх 5 років Росія активно проводить незаконні археологічні розкопки на півострові. До них залучена ціла низка провідних наукових і музейних установ РФ.

"Активну участь в археологічних розкопках беруть кримські наукові установи, що були незаконно зареєстровані, як російські юридичні особи", - йдеться в повідомленні.

МінТОТ зазначає, що велика кількість таких розкопок здійснюється в межах великих інфраструктурних проектів Росії, таких як будівництво керченського мосту або так званої "траси Таврида".

У відомстві кажуть, що підставою для таких дій є "відкриті листи" (дозволи), що незаконно видаються Міністерством культури РФ.

"За період 2014-2018 років Мінкультури РФ було ухвалено більше 90 наказів про видачу дозволів на проведення археологічних розкопок на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя", - розповідають в українському міністерстві.

Там кажуть, що ідентифікували низку фізосіб, що отримали дозволи на проведення незаконних археологічних розкопок, і проти них ще у березні були застосовані санкції.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.