У Флоренції встановлять памятник Шевченку

Муніципалітет Флоренції на своєму засіданні схвалив рішення про встановлення в італійському місті пам’ятника українському поету, художнику, борцю за свободу українського народу Тарасу Шевченку.

Про це йдеться у повідомленні на сайті Київської міської ради.

Віталій Кличко під час робочого візиту до Флоренції на зустрічі з мером міста Даріо Нарделлою
Віталій Кличко під час робочого візиту до Флоренції на зустрічі з мером міста Даріо Нарделлою

Так, у рішенні зазначається, що «ця мистецька робота збагатить культурну та мистецьку спадщину муніципалітету».

Монумент буде встановлено в центрі міста неподалік від всесвітньовідомого флорентійського кафедрального собору Santa Maria del Fiore, на площі перед однією з найбільших бібліотек міста Biblioteca delle Oblate.

Автором монументу є відомий український скульптор Олег Пінчук. Пам’ятник є подарунком Флоренції від міста Києва і виготовлений за ініціативою мера Києва Віталія Кличка та за рахунок українських меценатів.

Нагадуємо, що 21-22 квітня 2016 року Віталій Кличко під час робочого візиту до Флоренції на зустрічі з мером міста Даріо Нарделлою обговорив можливість встановлення у Флоренції пам’ятника Тарасу Шевченку.

До цього, у 2015 році, спільними зусиллями Київської міської влади, Посольства Італії в Україні та міжпарламентської групи дружби України та Італії в столиці України на Володимирській гірці відкрили пам’ятник італійському поету, що народився у Флоренції, Данте Аліг’єрі.

Пам’ятник Данте – спільний твір італійського скульптора Лучано Массарі і українського архітектора Леоніда Малого. Монумент був подарунком Флоренції Києву.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.