Суд Амстердама 16 липня оголосить рішення щодо скіфського золота – Мін'юст

Апеляційний суд Амстердама 16 липня оголосить рішення у справі щодо повернення Україні скіфського золота, що експонувалося перед анексією Росією Криму в музеї Алларда Пірсона в столицi Нiдерландiв.

Про це повідомляє "Європейська правда".

 
Фото: "Забута спадщина"

"Рішення Апеляційного суду Амстердаму стосовно повернення "скіфського золота" в Україну буде оголошене 16 липня 2019 року. Тож чекаємо на рішення", – йдеться в повідомленні Міністерства юстиції України.

Нагадуємо, 14 грудня 2016 року суд Амстердама вирішив повернути Україні скіфське золото, яке на час анексії Криму перебувало на експозиції в голландському музеї.

Судді вирішили, що золото залишиться у музеї Пірсона ще протягом трьох місяців – часу, відведеного на апеляцію. Ще до вердикту обидві сторони заявляли про наміри оскаржити рішення, якщо воно буде не на їхню користь.

Суд також постановив, що Україна має компенсувати витрати на зберігання колекції музею Алларда Пірсона в Амстердамі.

У січні 2017 року кримські музеї почали процес оскарження рішення суду Амстердама.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.