Українській жінці-офіцеру встановили пам'ятну дошку у Львові

У Львові відкрили пам’ятну дошку Олені Степанів-Дашкевич – українському історику, географу, громадській та військовій діячці, офіційно зарахованій на військову службу у званні офіцера, четаря Української Галицької Армії.

Про це повідомляє Форпост із посиланням на прес-службу Львівської ОДА.

 
Фото: Укрінформ

«Олена Степанів-Дашкевич – феноменальна жінка: велика патріотка, науковець, авторка більше семи десятків наукових праць, громадський діяч, воїн, нескорений борець.

Жінка, яка є прикладом жертовності і прагнення мети, почуття обов'язку і сміливості, відданості справі і любові до своєї держави. Вона – гордість всієї української нації. Це людина, яку ми не маємо права забути, якщо хочемо жити у своїй незалежній Україні», - наголосили у ЛОДА.

Пам`ятну дошку встановили на стіні головного корпусу Львівського торговельно-економічного університету.

Олена Степанів була активною учасницею січово-стрілецького руху, співзасновницею товариства “Січові Стрільці — ІІ», провідницею жіночої чоти.

У 1914-му увійшла до складу Комітету об'єднаних стрілецьких товариств (м. Львів), виїхала на фронт як командир жіночої чотиУкраїнських Січових Стрільців.

Учасниця Карпатської воєнної кампанії. Брала участь у битві під Комарниками. Відзначилася відвагою у боях за гору Маківку (квітень-травень 1915), згодом стала хорунжим. Була одним із організаторів Листопадового повстання 1918 року. Була в`язнем сталінських таборів у Мордовії.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".