Затонула в 1989 році радянська субмарина досі випромінює радіацію. ВІДЕО

Атомний підводний човен "Комсомолець", який затонув у 1989 році, досі забруднює радіацією Норвезьке море. За даними норвезьких науковців, радіаційний фон навколо субмарини перевищує норму в 100 тисяч разів

Радянський підводний човен на дні моря досліджувало Норвезьке агентство з радіаційного захисту, повідомляє "Новое время" з посиланням на "Популярну механіку".

Заміри радіаційного фону в місці катастрофи щороку, але цього разу дослідники підібралися ближче до корпусу субмарини, опустивши дистанційно керованого робота на глибину в 1680 метрів.
Один з піднятих на поверхню зондів показав, що біля вентиляційної труби реакторного відсіку "Комсомольця" радіаційний фон перевищує норму в 100 тисяч разів.
Оскільки затонулий човен лежить на глибині 1658 метрів, радіація з його реактора не становить небезпеки для рибальства в регіоні. Однак є певна ймовірність руйнування відсіків, які містять радіоактивне паливо.
 
"Комсомолець" 1 січня 1986 року
вікіпедія
Атомний підводний човен проекту К-278 "Комсомолець" затонув унаслідок пожежі на борту 7 квітня 1989 року. З 69 членів екіпажу субмарини врятувалися тільки 27. Одним із врятованих був українець мічман Віктор Слюсаренко.

"Комсомольцю" досі належить рекорд глибини: за чотири роки до катастрофи підводний човен занурився на 1027 метрів углиб, що дозволяло йому залишатися непомітним для інших субмарин та практично всіх засобів виявлення.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.