Затонула в 1989 році радянська субмарина досі випромінює радіацію. ВІДЕО

Атомний підводний човен "Комсомолець", який затонув у 1989 році, досі забруднює радіацією Норвезьке море. За даними норвезьких науковців, радіаційний фон навколо субмарини перевищує норму в 100 тисяч разів

Радянський підводний човен на дні моря досліджувало Норвезьке агентство з радіаційного захисту, повідомляє "Новое время" з посиланням на "Популярну механіку".

Заміри радіаційного фону в місці катастрофи щороку, але цього разу дослідники підібралися ближче до корпусу субмарини, опустивши дистанційно керованого робота на глибину в 1680 метрів.
Один з піднятих на поверхню зондів показав, що біля вентиляційної труби реакторного відсіку "Комсомольця" радіаційний фон перевищує норму в 100 тисяч разів.
Оскільки затонулий човен лежить на глибині 1658 метрів, радіація з його реактора не становить небезпеки для рибальства в регіоні. Однак є певна ймовірність руйнування відсіків, які містять радіоактивне паливо.
 
"Комсомолець" 1 січня 1986 року
вікіпедія
Атомний підводний човен проекту К-278 "Комсомолець" затонув унаслідок пожежі на борту 7 квітня 1989 року. З 69 членів екіпажу субмарини врятувалися тільки 27. Одним із врятованих був українець мічман Віктор Слюсаренко.

"Комсомольцю" досі належить рекорд глибини: за чотири роки до катастрофи підводний човен занурився на 1027 метрів углиб, що дозволяло йому залишатися непомітним для інших субмарин та практично всіх засобів виявлення.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".