Затонула в 1989 році радянська субмарина досі випромінює радіацію. ВІДЕО

Атомний підводний човен "Комсомолець", який затонув у 1989 році, досі забруднює радіацією Норвезьке море. За даними норвезьких науковців, радіаційний фон навколо субмарини перевищує норму в 100 тисяч разів

Радянський підводний човен на дні моря досліджувало Норвезьке агентство з радіаційного захисту, повідомляє "Новое время" з посиланням на "Популярну механіку".

Заміри радіаційного фону в місці катастрофи щороку, але цього разу дослідники підібралися ближче до корпусу субмарини, опустивши дистанційно керованого робота на глибину в 1680 метрів.
Один з піднятих на поверхню зондів показав, що біля вентиляційної труби реакторного відсіку "Комсомольця" радіаційний фон перевищує норму в 100 тисяч разів.
Оскільки затонулий човен лежить на глибині 1658 метрів, радіація з його реактора не становить небезпеки для рибальства в регіоні. Однак є певна ймовірність руйнування відсіків, які містять радіоактивне паливо.
 
"Комсомолець" 1 січня 1986 року
вікіпедія
Атомний підводний човен проекту К-278 "Комсомолець" затонув унаслідок пожежі на борту 7 квітня 1989 року. З 69 членів екіпажу субмарини врятувалися тільки 27. Одним із врятованих був українець мічман Віктор Слюсаренко.

"Комсомольцю" досі належить рекорд глибини: за чотири роки до катастрофи підводний човен занурився на 1027 метрів углиб, що дозволяло йому залишатися непомітним для інших субмарин та практично всіх засобів виявлення.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.