Президент призначив стипендію ім. Левка Лук'яненка політв'язням Кремля

Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким встановив призначити державні стипендії імені Левка Лук’яненка низці політичних в’язнів, серед яких Павло Гриб, Микола Карпюк та Станіслав Клих.

“Призначити державні стипендії імені Левка Лук’яненка: на період незаконного затримання, утримання та протягом одного року після звільнення: Бессарабову Олексію Євгеновичу; Вигівському Валентину Петровичу; Грибу Павлу Ігоровичу; Дудці Володимиру Михайловичу; Карпюку Миколі Андроновичу; Клиху Станіславу Романовичу; Кольченку Олександру Олександровичу; Панову Євгену Олександровичу; Сизоновичу Олексію Івановичу”, -  цитує указ №514/2019 газета "День"

Крім того, премії строком на один рік призначено Афанасьєву Геннадію Сергійовичу та Яценку Юрію Сергійовичу.

Нагадаємо, Олексій Бессарабов і Володимир Дудка засуджені у квітні цього року до 14 років ув'язнення за звинуваченням нібито в підготовці диверсій у Криму за завданням СБУ .Валентин Вигівський засуджений у 2015 році на 11 років колонії суворого режиму в Кіровській області РФ за нібито "промислове шпигунство".

Павло Гриб засуджений у березні цього року на 6 років колонії за нібито "сприяння терористичній діяльності". 

Миколу Карпюка і Станіслава Клиха російський суд у травні 2016 року засудив до 22,5 років ув'язнення за нібито участь у Чеченіській війні на боці чеченців і вбивства російських військовослужбовців.

Олександр Кольченко 25 серпня 2015 року дістав від російської "Феміди" 10 років тюрми за нібито участь у "Правому секторі" та підготовку терактів.

Євгену Панову в липні 2018 року "Верховний суд Криму" дав 8 років суворого режиму нібито за готування диверсій у Криму. Олексія Сизоновича в липні 2017 року російський суд засудив на 12 років за нібито підготовку терактів у Ростовській області.

Геннадій Афанасьєв був політв'язнем Росії з травня 2014-го по червень 2016 року за звинуваченням у тероризмі. Юрію Яценку інкримінували збергіання вибухівки й протримали в російському СІЗО з травня 2014 року по травень 2015 року. Зараз обидва на волі в Україні.

Томаш Ґарріґ Масарик: Президент-визволитель

В аудиторії празького університету шуміли студенти. Молоді люди відмовлялися спілкуватися зі своїм викладачем – професором філософії Томашем Масариком. Викладач писав крейдою на дошці свої звернення, однак у відповідь чув лише свист студентів, які таким чином бойкотували його лекцію. На дітей Масарика нападали дорогою до школи, а дружина Шарлотта стала ціллю насмішок та презирства. Сам Масарик отримав ярлик «зрадника» та «єврейського агента». На дворі був 1900 рік і в Празі вирувала антисемітська «Гілснеріада». Протягом наступних двадцяти років Томаш Масарик зі «зрадника» перетворився на «батька нації» та «президента визволителя».

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка