У Вінниці планують встановити пам’ятник Любомиру Гузару

Пам’ятник екс-Главі УГКЦ Блаженнішому Любомиру Гузару хочуть встановити у Вінниці з благословення владики Йосифа Міляна. Ініціатором цієї ідеї стала місцева парафія Покрова Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької Церкви.

Про це повідомляє Релігійно-інформаційна служба України.

 

Справу уже представили Синоду єпископів УГКЦ і Главі Церкви Блаженнішому Святославу Шевчуку. Наразі громада ініціювала збір коштів для монумента.

«Ініціатива встановити пам’ятник Блаженнішому Любомиру з’явилася торік, під час однієї з розмов, в якій брали участь представники нашої парафії та місцеві історики, зокрема директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен.

Говорили про те, що Блаженніший Любомир – не тільки церковний діяч, але мудрець нації, людина, постать якої виходить далеко поза межі УГКЦ. Він мав що сказати усім українцям, у тому числі політикам, – розповів кореспонденту РІСУ Володимиру Морозу вінницький парох УГКЦ і настоятель монастиря Згромадження Воплоченого Слова у Вінниці о. Григорій Рогацький.

– Цю ідею пам’ятника я поніс владиці Йосифу Міляну, який прихильно прийняв її і сконтактував нас зі скульптором Олесем Сидоруком. Митець представив нам своє бачення. І так візія ініціаторів із Вінниці, візія владики Йосифа та візія Олеся Сидорука поєдналися довкола макету пам’ятника Блаженнішому».

Проект пам'ятника
Проект пам'ятника

Автори ідеї вшанування Любомира Гузара як мудреця і совісті сучасної України сподіваються, що монументу знайдеться гідне місце у Вінниці. Робота над ідеєю триває. А тим часом у Вінниці ініціювали збір коштів для пам’ятника – їх потрібно 37 тис. доларів США.

«Сума велика і ми такої не маємо, але ідея вартує того, щоб старатися, продовжує о. Г. Рогацький, – Отож, хто може, нехай приєднується пожертвою грошей. Хто не може цього, нехай не зневірюється і єднається з нами у молитві. А Бог допоможе добрій справі».

Потенційні жертводавці можуть звертатися безпосередньо до о. Григорія Рогацького за тел. +38 (098) 259-66-25.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.