In memoriam. Помер суспільно-політичний референт підпілля ОУН на Волині Степан Семенюк

Сьогодні у віці 99 років помер Степан Семенюк, керівний член ОУН на Волині, політв’язень ГУЛАГу, учасник Норильського повстання в’язнів.

Про це повідомив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у себе на "Фейсбуці".

Степан Семенюк (справжнє прізвище – Драницький) народився 19 січня 1920 року в с. Гаразджа, нині Луцького району Волинської області. Член ОУН з 1938 року, у підпіллі користувався псевдонімами "Федько", "Матвій" та "Андрій".

Степан Семенюк, фото 1956 року
Степан Семенюк, фото 1956 року
"Літопис упа"

За "перших Совєтів" недовго працював вчителем історії. На нелегальному становищі з 30 серпня 1940 року: провідник Острожецького, Луцького районів, згодом – Луцької округи ОУН.

У травні 1943-го Драницький став суспільно-політичним референтом (керівником агітації та пропаганди) Волинського обласного проводу, відтак – військової округи УПА "Турів", яка діяла на цих теренах.

Після повернення радянської влади Драницький‑"Андрій" очолював суспільно-політичну референтуру північно-східної генеральної округи Народно-визвольної революційної організації (організація, яка виникла на основі підпілля ОУН на Волині, з метою розширення соціальної бази визвольного руху, проіснувала кілька місяців у другій половині 1944 року).

9 вересня 1944 року Степан Драницького взяла в полон оперативно-військова група Межиріцького райвідділу НКВД Рівненської області. Він мав документи на уродженця Польщі на прізвище Семенюк і зміг приховати своє справжнє становище в УПА. Під час слідства проходив як рядовий повстанець.

27 листопада 1944 року військовий трибунал військ НКВД Рівненської області засудив Семенюка до розстрілу. 79 днів провів у камері смертників у Рівному. Смертну кару йому замінили в лютому 1945-го 20 роками каторжних робіт.

З квітня 1945 року – в таборах ГУЛАГу: Тайшет, Маріїнськ, Норильськ, Мордовія, Воркута, в’язниці Владимира та Іркутська. У Горлагу (м. Норильськ, Красноярський край) Семенюк був одним із керівників Норильського повстання (травень – серпень 1953 року).

 
Степан Семенюк (сидить праворуч) на засланні 

1955 року Семенюка екстрадували до Польщі як громадянина цієї держави ще з довоєнних часів. З польського трудового табору м. Вроцлавка він зміг вийти на волю в вересні того ж року. Працював на будівництві, оселився в м. Зелена Гура Любуського воєводства на заході Польщі.

Після здобуття незалежності Україною Степан Семенюк часто відвідував Батьківщину, виступав перед громадськістю.

Автор спогадів "Зошит каторжника", "…І гинули першими" (Луцьк, 2010). Лауреат премії ім. Василя Стуса (за книгу спогадів).

 
На відкритті виставки "УПА. Історія нескорених" в приміщенні Служби безпеки України, 2009 рік

Велика родина Степана Драницького взяла участь у національно-визвольній боротьбі. Брат Андрій (1914–1948) загинув як Торчинський районний провідник (псевдо "Мім" та ін). Брат Іван (1922–1945) був провідником Колківського району (псевдо "Грім", "Панас"). Брат Остап загинув на фронті в лавах Червоної армії, виганяючи нацистів з Латвії.

Батьків комуністичний режим дерпортував до Тюменської області ще в травні 1941-го. Єдиним з-поміж цілої родини, хто дожив до незалежності України був Степан.

Читайте також:

Націоналіст Семенюк: 79 днів у камері смертників

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб