Війна ідолів. У Нікітському ботанічному саду місце римської богині займе Ленін

Бронзову статую богині Флори в Нікітському ботанічному саду в Криму збираються демонтувати. На її місце встановлять мармуровий бюст Володимира Леніна.

Зробити таку перестановку ухвалив окупаційний суд Криму, повідомляють "Крим. Реали".

Скільптуру Флори ботанічний сад отримав у подарунок на свій 200-річний ювілей у 2012 році.

"Тоді її встановили на честь двохсотріччя саду, приїжджали всі керівники України і Автономної Республіки Крим, усі були задоволені. Але вчена рада тоді забула викреслити з реєстру пам'ятників культурної спадщини бюст Леніна. А з приходом Росії у 2014 році всі дані реєстру передали в тому ж вигляді, і вийшло, що сад самовільно демонтував пам'ятник культурної спадщини. Хоча ми його нікуди не викинули, він стоїть за 200 метрів від скульптури Флори коло будівлі музею саду, поруч із погруддям Молотову, якй з 1937 року займав місце, куди в в 1957 році встановили Леніна", — розповів Андрій Паштетський, заступник директора Нікітського ботанічного саду.

 
Пам'ятник Флорі - давньоримській богині квітів і весни

Керівництво ботанічного саду змушене виконати судове рішення

"Апеляційний суд залишив у силі перше рішення суду, тому ми не можемо не виконувати його вимоги. Зрузуміло, що нам доведеться понести певні витрати — пам'ятник Флорі бронзовий, а бюст Леніна — мармуровий. Важать вони чимало, плюс, до постамента немає під'їзду для будівельної техніки. У скільки нам обійдеться відновлення "історичної справделивості" я поки навіть не можу сказати. Але Флору ми обов'язково встановимо в якому-небудь мальовничому місці саду", — пояснив Паштетський.

Одним із ініціаторів повернення бюста Леніна на місце богині був голова ялтинського віділення Комуністичної партії Російської Федерації, депутат Ялтинської міськради Іван Павличенко.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…