Війна ідолів. У Нікітському ботанічному саду місце римської богині займе Ленін

Бронзову статую богині Флори в Нікітському ботанічному саду в Криму збираються демонтувати. На її місце встановлять мармуровий бюст Володимира Леніна.

Зробити таку перестановку ухвалив окупаційний суд Криму, повідомляють "Крим. Реали".

Скільптуру Флори ботанічний сад отримав у подарунок на свій 200-річний ювілей у 2012 році.

"Тоді її встановили на честь двохсотріччя саду, приїжджали всі керівники України і Автономної Республіки Крим, усі були задоволені. Але вчена рада тоді забула викреслити з реєстру пам'ятників культурної спадщини бюст Леніна. А з приходом Росії у 2014 році всі дані реєстру передали в тому ж вигляді, і вийшло, що сад самовільно демонтував пам'ятник культурної спадщини. Хоча ми його нікуди не викинули, він стоїть за 200 метрів від скульптури Флори коло будівлі музею саду, поруч із погруддям Молотову, якй з 1937 року займав місце, куди в в 1957 році встановили Леніна", — розповів Андрій Паштетський, заступник директора Нікітського ботанічного саду.

 
Пам'ятник Флорі - давньоримській богині квітів і весни

Керівництво ботанічного саду змушене виконати судове рішення

"Апеляційний суд залишив у силі перше рішення суду, тому ми не можемо не виконувати його вимоги. Зрузуміло, що нам доведеться понести певні витрати — пам'ятник Флорі бронзовий, а бюст Леніна — мармуровий. Важать вони чимало, плюс, до постамента немає під'їзду для будівельної техніки. У скільки нам обійдеться відновлення "історичної справделивості" я поки навіть не можу сказати. Але Флору ми обов'язково встановимо в якому-небудь мальовничому місці саду", — пояснив Паштетський.

Одним із ініціаторів повернення бюста Леніна на місце богині був голова ялтинського віділення Комуністичної партії Російської Федерації, депутат Ялтинської міськради Іван Павличенко.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.