Історик зі світовим ім'ям замінив "фейки Путіна" на "фейки Трампа" в російському виданні книги

З російського видання книги ізраїльського письменника й історика Юваля Ноя Харарі зникли звинувачення Путіна в брехні про анексію Криму, а інші формулювання про Росію пом’якшені. Як виявилося, це сталося з відома самого автора.

Про відмінності між оригіналом і перекладом пише російське видання "Медуза". Книгу 21 Lessons for the 21st Century, написану 2018 року, видало в Росії видавництво "Сіндбад" 21 червня цього року. Книга присвячена проблемам, з якими стикається сучасне суспільство.

 

Розходження між оригіналом і російським перекладом помітили читачі у розділі "Постправда". Наприклад, в англійській версії автор наводить як приклад фальшивих новин заяви президента Росії Володимира Путіна щодо перебігу ситуації в Криму у 2014 році. Російський переклад пропонує читачам книги приклади з хибною інформацією у заявах американського президента Дональда Трампа:

"Так, за підрахунками газети The Washington Post, за час, який минув після інавгурації, президент Трамп зрбив понад 6000 хибних публічних заяв. У промові, яку він виголосив у травні 2019 року, з-поміж 98 фактологічних тверджень Трампа 76% були помилковими, оманливими або нічим не підтвердженими. У відповідь Трамп і його прихильники незмінно називають журналістів The Washington Post, The New York Times, CNN та інших ЗМІ брехунами і звинувачують їх у поширенні "фейкових новин" з метою дискредитації президентства Трампа".

В англійському оригіналі Харарі наводить зовсім іншу історію – про те, як Володимир Путін публічно заперечував присутність російських військових у Криму у лютому 2014 року:

"Російський уряд і президент Путін особисто неодноразово заперечували, що це були російські війська, і описували їх як спонтанно створені "групи самооборони", які могли придбати обмундирування в місцевих крамницях. Коли вони виступали з цією доволі незграбною заявою, Путін і його помічники прекрасно знали, що брешуть".

"Медуза" порівняла англомовну версію розділу "Постправда" з виданнями "21 уроку для ХХІ століття" німецькою, французькою мовами й івритом. Усі вони збігаються за змістом.

 

До того ж, у російській версії не тільки розділ про "постправду" зазнав редакції.

Український блогер Андрій Черников помітив правки у розділі 11 ("Війна") в підрозділі "Погляд з Кремля". Анексію Криму Росією названо "єдиним успішним вторгненням ХХІ століття, яке здійснила велика держава". Автор пише, що сама Росія "не вважає анексію Криму вторгненням у чужу країну", і відзначає, що російські війська "практично не зустріли опору ні з боку місцевого населення, ні з боку української армії".

Українська, англійська, німецька і французька версії не містять ремарки про те, що Росії не вважає анексію Криму вторгненням до чужої держави. Зате там ідеться про те, що Росія "поселила страх у душах сусідів". А успіх завоювання пояснюється збігом обставин – ані місцеве населення, ані українська армія не чинили опору, а інші країни не втручалися в те, що відбувалося.

Як з'ясувала "Медуза", зміну фрагментів тексту російського перекладу затвердив сам Юваль Ной Харарі.

"Моя мета полягає в тому, щоб основні ідеї книги про небезпеки диктатури, екстремізму й нетерпимості досягли якомога ширшої аудиторії, – заявив письменник у колонці для сайта NEWSru.co.il – У тому числі, аудиторії, яка живе в країнах із недемократичним режимом. деякі приклади можуть відштовхнути аудиторію або призвести до цензури з боку певного режиму. З цієї причини я допускаю адаптацію книг і затверджую зміни певних прикладів – але ніколи головних думок твору".

Український переклад книги "21 урок для 21 століття" видало видавництво BookChef у 2018 році.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.