Шпигунські пристрасті навколо ЧАЕС. Вийшов трейлер російського серіалу "Чорнобиль"

На Youtube виклали неофіційний трейлер російського серіалу "Чорнобиль". На відміну від однойменного серіалу телеканалу HBO, в основі сюжету лежить протиборство американського шпигуна і радянського контррозвідника.

Трейлер з'явився 24 липня на каналі актора Ігоря Петренка, який зіграв у стрічці головну роль. Щоправда, вже незабаром трейлер прибрали, але інтернет-користувачі встигли зберегти й поширити копії ролику, повідомляє Бі-Бі-Сі Україна.

Прибрали відео імовірно тому, що його не анонсували ані студія Amalgama, яка займається виробництвом серіалу, ані телеканал "НТВ", який має його показати.

Раніше режисер серіалу Олексій Мурадов заявляв, що стрічка розповість про те, "що насправді тоді трапилось".

"Ідея фільму з'явилася ще п'ять років тому. Наша історія охопить декілька періодів: за кілька годин до вибуху, сам вибух і кілька місяців після нього. Ми достатньо детально розповімо, що трапилося. Про людські долі в першу чергу. У проекті буде багато драматичних і трагічних ліній", - розповідав Мурадов.

З його слів, "існує теорія, згідно з якою американці проникли на Чорнобильську станцію".

Зйомки розпочалися в Білорусі близько року тому.

Події стрічки охоплюють період від квітня по грудень 1986 року.

Як видно з трейлеру, актор Ігор Петренко грає працівника контррозвідки КДБ Андрія Ніколаєва, який має проблеми в особистому житті.

Йому протистоїть Альберт Ленц, агент американської спецслужби. Його зіграв актор Дмитро Ульянов.

"Ленц - працівник ЦРУ, був засланий у Чорнобильську зону, щоб вести там диверсійну роботу. Але потрапивши на місце АЕС, він побачив дещо, що змінює його світогляд повністю", - розповідав про серіал Ульянов.

Видання The Hollywood Reporter раніше повідомляло, що російський Мінкульт виділив на зйомки серіалу близько 30 мільйонів рублів.

Як повідомлялося, журналісти розшукали єдиного темношкірого ліквідатора аварії на ЧАЕС.

Президент України Володимир Зеленський присвоїв звання Герой України "водолазам"-ліквідаторам аварії на ЧАЕС Олексію Ананенку, Валерію Беспалову та Борису Баранову (посмертно).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище