100-річчя переможної Вапнярської операції Армії УНР відзначили на місці боїв

Днями минає 100 років успішної Вапнярської операції Дієвої армії УНР (26—31 липня 1919 року). На місці переможних боїв ювілей відзначили військово-історичною реконструкцією, меморіальною дошкою та іншими культурними заходами.

Про це повідомляє прес-служба Вінницької облради.

На фасаді залізничної станції, за яку точилися запеклі бої, відкрили меморіальну дошку героям Вапнярського бою.

 
Дошка на честь перемоги уАрмії УНР  Вапнярці на будівлі залізничної станції
Богдан галайко

У місцевому будинку культури відбулася презентація інтерактивної стели виставки "100-річчя Української революції". Відтак пройшов "живий урок історії" на тему історії перемоги під Вапняркою, після чого містяни вшанували пам'ять вояків доби УНР.

На стадіоні "Локомотив" військово-історичні реконструктори відтворили бій Армії УНР із Червоною армією за Вапнярку в 1919 році.

 
Історичні реконструктори частин Армії УНР, які билися за Вапнярку в липні 1919 року
богдан галайко

Бої за важливий залізничний вузол Вапнярка увінчалися перемогою 3-ї пішої дивізії українського війська під командуванням полковника Олександра Удовиченка. Українські солдати розгромила пдрозліли 45-ї стрілецької дивізії Червоної армії, за що дивізія одержала почесна найменування "Залізна".

 
Постер, присвячений командувачу українськими силами у Вапнярській операції Армії УНР Олександрові Удовиченку, створений Центром історії Вінниці, Вінницьким історичним товариством і дизайнером Андрієм Іванченком

Центр історії Вінниці опублікував на своїй сторінці у "Фейсбуці" батальйну картину пензля Артура Орльонова, присвячену вуличним боям за станцію Вапнярка. Картина створена на замовлення Вінницького історичного товариства за сприяння Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької ОДА.

 
Атака 1-го куреня 7-го Синього полку 3-ї дивізії Армії УНР на чолі із сотником Спиридоном Довгалем на ст. Вапнярка, 26 липня 1919 року. Автор: Артур Орльонов, консультант: Олександр Федоришен

На ній зображена переможна атака 1-го куреня 7-го Синього полку 3-ї дивізії Армії УНР на чолі із сотником Спиридоном Довгалем, підрозділ якого несподіваним обхідним маневром взяв під свій контроль залізничну станцію Вапнярка з південного напрямку надвечір 26 липня 1919 року.

Історичним консультантом картини виступив директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен.

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.