100-річчя переможної Вапнярської операції Армії УНР відзначили на місці боїв

Днями минає 100 років успішної Вапнярської операції Дієвої армії УНР (26—31 липня 1919 року). На місці переможних боїв ювілей відзначили військово-історичною реконструкцією, меморіальною дошкою та іншими культурними заходами.

Про це повідомляє прес-служба Вінницької облради.

На фасаді залізничної станції, за яку точилися запеклі бої, відкрили меморіальну дошку героям Вапнярського бою.

 
Дошка на честь перемоги уАрмії УНР  Вапнярці на будівлі залізничної станції
Богдан галайко

У місцевому будинку культури відбулася презентація інтерактивної стели виставки "100-річчя Української революції". Відтак пройшов "живий урок історії" на тему історії перемоги під Вапняркою, після чого містяни вшанували пам'ять вояків доби УНР.

На стадіоні "Локомотив" військово-історичні реконструктори відтворили бій Армії УНР із Червоною армією за Вапнярку в 1919 році.

 
Історичні реконструктори частин Армії УНР, які билися за Вапнярку в липні 1919 року
богдан галайко

Бої за важливий залізничний вузол Вапнярка увінчалися перемогою 3-ї пішої дивізії українського війська під командуванням полковника Олександра Удовиченка. Українські солдати розгромила пдрозліли 45-ї стрілецької дивізії Червоної армії, за що дивізія одержала почесна найменування "Залізна".

 
Постер, присвячений командувачу українськими силами у Вапнярській операції Армії УНР Олександрові Удовиченку, створений Центром історії Вінниці, Вінницьким історичним товариством і дизайнером Андрієм Іванченком

Центр історії Вінниці опублікував на своїй сторінці у "Фейсбуці" батальйну картину пензля Артура Орльонова, присвячену вуличним боям за станцію Вапнярка. Картина створена на замовлення Вінницького історичного товариства за сприяння Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької ОДА.

 
Атака 1-го куреня 7-го Синього полку 3-ї дивізії Армії УНР на чолі із сотником Спиридоном Довгалем на ст. Вапнярка, 26 липня 1919 року. Автор: Артур Орльонов, консультант: Олександр Федоришен

На ній зображена переможна атака 1-го куреня 7-го Синього полку 3-ї дивізії Армії УНР на чолі із сотником Спиридоном Довгалем, підрозділ якого несподіваним обхідним маневром взяв під свій контроль залізничну станцію Вапнярка з південного напрямку надвечір 26 липня 1919 року.

Історичним консультантом картини виступив директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен.

Батько української аеророзвідки – полковник Армії УНР Павло Крицький

До сьогодні історики вважали, що начальник штабу Технічних військ Армії УНР полковник Павло Крицький помер у Львові після 1924 року. Відомою була лише одна його світлина… Однак, прожив він ще більше 20 років у Чехії, а похований у Празі. Вдалось відшукати його могилу. Віднайшлось і більше його фотографії, які вперше публікуються у цій статті…

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.