Восени в столиці Португалії з'явиться бюст Шевченка

Українському поетові, художнику й революціонерові Тарасові Шевченку відкриють погруддя в столиці Португалії Лісабоні вже восени.

ОФіційне відкриття заплановане на 14 вересня цього року, повідомляє Укрінформ з посиланням на сайт Спілки українців у Португалії (СУП).

"З ініціативи Посла України в Португалії пані Інни Огнівець, відбулася зустріч з президентом району Белень Фернардом Розою. На зустрічі була узгоджена дата інавгурації погруддя Шевченка у Лісабоні, а саме: 14 вересня 2019 року, о 11:00 годині", - йдеться у повідомленні.

 
Учасники зустрічі, на якій було узгоджено всі деталі щодо встановлення погруддя Тарасові Шевченку
Embaixada da Ucrânia na República Portuguesa

СУП також інформує, що на зустрічі були присутні Голова організації Павло Садоха і президент громадської організації "Montarás" зі спорудження монументу Тарасу Шевченку в Лісабоні (Associação "Montaras – monumento a Taras Shevchenko") Олеся Зарума.

Представники громадської організації отримали згоду на впорядкування прилеглої до монумента території, зокрема, викладання бруківки з візерунком української вишивки, підведення зрошувальноі системи та встановлення додаткового освітлення, сфокусованого на погрудді.

Нагадаємо, в лютому цього року муніципалітет Лісабона надав офіційний дозвіл на встановлення погруддя Тараса Шевченка на площі міста. Автором погруддя є португальский скульптор Ельдер Де Карвальо, який став переможцем відкритого конкурсу. 

У квітні українці Португалії розпочали збір коштів на погруддя Кобзарю. Для цього було створено громадську організацію "Montarás".

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.