Восени в столиці Португалії з'явиться бюст Шевченка

Українському поетові, художнику й революціонерові Тарасові Шевченку відкриють погруддя в столиці Португалії Лісабоні вже восени.

ОФіційне відкриття заплановане на 14 вересня цього року, повідомляє Укрінформ з посиланням на сайт Спілки українців у Португалії (СУП).

"З ініціативи Посла України в Португалії пані Інни Огнівець, відбулася зустріч з президентом району Белень Фернардом Розою. На зустрічі була узгоджена дата інавгурації погруддя Шевченка у Лісабоні, а саме: 14 вересня 2019 року, о 11:00 годині", - йдеться у повідомленні.

 
Учасники зустрічі, на якій було узгоджено всі деталі щодо встановлення погруддя Тарасові Шевченку
Embaixada da Ucrânia na República Portuguesa

СУП також інформує, що на зустрічі були присутні Голова організації Павло Садоха і президент громадської організації "Montarás" зі спорудження монументу Тарасу Шевченку в Лісабоні (Associação "Montaras – monumento a Taras Shevchenko") Олеся Зарума.

Представники громадської організації отримали згоду на впорядкування прилеглої до монумента території, зокрема, викладання бруківки з візерунком української вишивки, підведення зрошувальноі системи та встановлення додаткового освітлення, сфокусованого на погрудді.

Нагадаємо, в лютому цього року муніципалітет Лісабона надав офіційний дозвіл на встановлення погруддя Тараса Шевченка на площі міста. Автором погруддя є португальский скульптор Ельдер Де Карвальо, який став переможцем відкритого конкурсу. 

У квітні українці Португалії розпочали збір коштів на погруддя Кобзарю. Для цього було створено громадську організацію "Montarás".

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.