1000-ліття початку князювання Ярослава Мудрого УІНП відзначив відеороликом. ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті спільно з продакшн-студією "Bober" до 1000-ліття початку князювання Ярослава Мудрого презентує яскравий відеоролик.

Як нагадує прес-служба Інституту, Ярослав Мудрий зійшов на київський престол 1019 року. Він правив 35 років і ці роки були "золотими" і для Києва, і для всієї Русі. Епоха Ярослава Мудрого означилася зміцненням авторитету Русі як сильної християнської держави, розширенням дипломатичних зв'язків з провідними державами Європи, розквітом будівництва, освіти та літописання.
За Ярослава Мудрого було укладено перший писаний звід законів – "Руську правду". 

"Україна повинна гордитися своєю більш ніж тисячолітньою державницькою традицією. Ця традиція, на жаль, переривалась періодами бездержавності, але не припинялась ніколи. Витоки нашої державності – в історії Русі. І постаті київських князів Святослава Хороброго, Володимира Великого, Ярослава Мудрого, княгині Ольги, котрі сформували державу на наших землях, забезпечували її становлення і розквіт, є невід'ємною частиною нашої історії. Тож для того, щоби нагадати про славні сторінки історії Русі, Український інститут національної пам'яті і створив цей ролик, присвячений 1000-літтю княжіння одного із найславетніших київських князів – Ярослава Володимировича, названого пізніше істориками Мудрим", – зазначає заступник голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.

У ролику використано відео реконструкторських боїв Х-ХІ століття, надане адміністрацією відомого Парку "Київська Русь" та кадри із фільму кіностудії Довженка "Ярослав Мудрий".

 "Феномен Ярослава Мудрого в тому, що він у часи, коли мірилом слави князів і королів були військові перемоги, почав дбати і про освіту та культуру. Купці спеціально їхали до Києва, щоб побачити Золоті ворота та Софію Київську, бо слава про них ширилася по світу. Ярослав Мудрий першим запровадив навчання грамоти у школах при монастирях. І сам він був людиною грамотною – про його бібліотеку досі ходять легенди. Він уже тоді розумів, що духовність возвеличує не менше, ніж військові звитяги, і саме тому його місце в історії важко переоцінити", – вважає режисер ролика Діана Горда.

1000 років з початку правління Ярослава Мудрого, Великого князя Русі відзначається цього року відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про відзначення пам'ятних дат та ювілеїв у 2019 році" від 18.12.2018 р. № 2654-VIII. 

Вихід ролика було приурочено до чергової річниці хрещення Русі, що традиційно припадає на 28 липня, на день Рівноапостольного князя Володимира.

Ролик до 1000-ліття початку князювання Ярослава Мудрого став продовженням започаткованої Інститутом серії відеороликів до ювілеїв історичних осіб "Люди епохи". Раніше у цій серії вийшли ролики до 150-річчя з дня народження Людмили Старицької-Черняхівської, 90-річчя Євгена Сверстюка, 140-річчя Симона Петлюри та 380-річчя гетьмана Івана Мазепи.

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села