1000-ліття початку князювання Ярослава Мудрого УІНП відзначив відеороликом. ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті спільно з продакшн-студією "Bober" до 1000-ліття початку князювання Ярослава Мудрого презентує яскравий відеоролик.

Як нагадує прес-служба Інституту, Ярослав Мудрий зійшов на київський престол 1019 року. Він правив 35 років і ці роки були "золотими" і для Києва, і для всієї Русі. Епоха Ярослава Мудрого означилася зміцненням авторитету Русі як сильної християнської держави, розширенням дипломатичних зв'язків з провідними державами Європи, розквітом будівництва, освіти та літописання.
За Ярослава Мудрого було укладено перший писаний звід законів – "Руську правду". 

"Україна повинна гордитися своєю більш ніж тисячолітньою державницькою традицією. Ця традиція, на жаль, переривалась періодами бездержавності, але не припинялась ніколи. Витоки нашої державності – в історії Русі. І постаті київських князів Святослава Хороброго, Володимира Великого, Ярослава Мудрого, княгині Ольги, котрі сформували державу на наших землях, забезпечували її становлення і розквіт, є невід'ємною частиною нашої історії. Тож для того, щоби нагадати про славні сторінки історії Русі, Український інститут національної пам'яті і створив цей ролик, присвячений 1000-літтю княжіння одного із найславетніших київських князів – Ярослава Володимировича, названого пізніше істориками Мудрим", – зазначає заступник голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.

У ролику використано відео реконструкторських боїв Х-ХІ століття, надане адміністрацією відомого Парку "Київська Русь" та кадри із фільму кіностудії Довженка "Ярослав Мудрий".

 "Феномен Ярослава Мудрого в тому, що він у часи, коли мірилом слави князів і королів були військові перемоги, почав дбати і про освіту та культуру. Купці спеціально їхали до Києва, щоб побачити Золоті ворота та Софію Київську, бо слава про них ширилася по світу. Ярослав Мудрий першим запровадив навчання грамоти у школах при монастирях. І сам він був людиною грамотною – про його бібліотеку досі ходять легенди. Він уже тоді розумів, що духовність возвеличує не менше, ніж військові звитяги, і саме тому його місце в історії важко переоцінити", – вважає режисер ролика Діана Горда.

1000 років з початку правління Ярослава Мудрого, Великого князя Русі відзначається цього року відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про відзначення пам'ятних дат та ювілеїв у 2019 році" від 18.12.2018 р. № 2654-VIII. 

Вихід ролика було приурочено до чергової річниці хрещення Русі, що традиційно припадає на 28 липня, на день Рівноапостольного князя Володимира.

Ролик до 1000-ліття початку князювання Ярослава Мудрого став продовженням започаткованої Інститутом серії відеороликів до ювілеїв історичних осіб "Люди епохи". Раніше у цій серії вийшли ролики до 150-річчя з дня народження Людмили Старицької-Черняхівської, 90-річчя Євгена Сверстюка, 140-річчя Симона Петлюри та 380-річчя гетьмана Івана Мазепи.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.