У Києві відкрили виставку артефактів до 5-річчя звільнення міст сходу України. ФОТО

До 5-ої річниці звільнення міст Донецької та Луганської областей у Києві відкрили виставку, на якій показали переможні українські прапори, що були підняті над визволеними Краматорськом, Маріуполем та Щастям, а також унікальні речі, пов’язані із загиблими героями в російсько-українській війні.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 
Фото: УІНП

У презентації проєкту взяли участь родини загиблих, учасники подій та представники органів влади.

Перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак наголосила:

«Усе суспільство має пам’ятати, що війна буде тривати рівно доти, доки буде жити останній українець, який буде готовий віддати життя за свою землю.

І саме такі виставки мають нагадувати нам про те, що десь там іде війна і хтось саме в цю хвилину віддає своє життя за те, щоб ми жили тут спокійно. Ми своє повернемо і хай ніхто в цьому не сумнівається».

 
Фото: УІНП

П’ять років війни. П’ять років боротьби нашого народу проти російської агресії на Сході України. У ці дні влітку 2014 року за населені пункти Луганської та Донецької областей тривала запекла боротьба. У боях українські воїни віддавали свої життя, але здобували перемогу – звільняли рідні міста.

Ветеран російсько-української війни, кавалер Ордену «За мужність» ІІІ ступеню, заступник Міністра у справах ветеранів України Олександр Терещенко сказав:

«Війна змінила мене не лише фізично, вона повністю перевернула мій світогляд, моє відношення до незалежності. Ніколи не забуду, коли сидячи на броні БТР під блакитно-жовтим прапором, їдемо через село, яке на передовій, і бабусі виходять та хрестять нас. У такі миті ти розумієш, що для цих жителів немає іншого захисту. Їм ні на кого розраховувати, окрім як на нас».

 
Фото: УІНП

Організатори виставки: Національний музей історії України у Другій світовій війні та Український інститут національної пам’яті.

 
Фото: УІНП

На виставці представлено 42 фотографії, які розповідають про хронологію подій визволення Маріуполя, Слов’янська, Краматорська, Сєвєродонецька, Лисичанська і ще десятка населених пунктів.

 
Фото: УІНП

Про долі учасників боїв розповідають артефакти. Це 16 персональних комплексів, зокрема – загиблих захисників рідної землі Героя України Сергія Кульчицького, Богдана Вовненка, Степана Чубенка, Оганеса Петросяна та Романа Власюка.

 
Фото: УІНП

Чотири предмети живопису графічної серії «Чорний календар», авторами яких стали художники свідки окупації Краматорська Сергій Друзяка та Сергій Литвинов, – це свідчення факту, що навіть страхіття війни можуть стати поштовхом до творення мистецтва. Обидва мистці на власні очі пересвідчилися, що приніс із собою «русскій мір». Із їхніх спогадів:

«Захоплення державних установ, СБУ… Озброєні таргани розповзлися містом. Удома паралізована мати, у Друзяки – теж лежача. Обстріли відбуваються цілодобово. Костюмовані патрулі – російські «командировочные» – снують усюди. Відбуваються вибіркові арешти, перевірки паспортів.

Більшість місцевої влади лягла під “колорадів”. Страх оселився в місті. Сепаратисти під кайфом віджимають власність. “Русскій мір” ощетинився кулеметними точками по усьому місту. Скелети згорілих автобусів і тролейбусів розкидані Краматорськом. Будь проклятий “русскій мір”».

 
Фото: УІНП

Частину представлених на виставці матеріалів, зібрану працівниками музею нещодавно під час відрядження до Донецької та Луганської областей, широкий загал побачить вперше.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".